• 29 Жов /2020
  • UA | RU

Економіка

Криза запорізької промисловості: тисячі скорочених робочих місць

Економічна криза 2008 року зробила безробітними в Запоріжжі тисячі працівників промисловості. Та все ж у місті залишалося чимало підприємств, які й далі працювали, забезпечуючи робочі місця. Одним із них було ПАТ «Мотор Січ». Підприємство, яке спеціалізується на виробництві авіаційних двигунів, давало роботу понад 26 тисячам запоріжців. Зараз завод продають, а компанія звільняє своїх працівників. «Запорізький проект розслідувань» проаналізував фінансову звітність промислових підприємств міста та з’ясував, як нова хвиля кризи вдарила по робочих місцях. 

За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, яке оприлюднює фінансові звіти акціонерних компаній, на шести найбільших заводах Запоріжжя впродовж 2014-2019 років звільнили щонайменше 12 тисяч працівників.

 

«МОТОР СІЧ»: ТИСЯЧІ ЗВІЛЬНЕНЬ І ПРОДАЖ ПІДПРИЄМСТВА

Світлина – delo.ua

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2017 рік2,85 млрд грн (прибуток)

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2018 рік1,25 млрд грн (прибуток)

Запорізьке ПАТ «Мотор Січ» – підприємство з унікальними технологіями, яке виробляє авіаційні двигуни. Кілька років тому на заводі працювали приблизно 26 тисяч людей. Наприкінці 2019 року, згідно зі звітністю компанії, середня кількість працівників становила вже близько 20 тисяч осіб. Ключові скорочення штату відбулися на підприємстві протягом кількох минулих років.

«Звичайно, не всі ці люди були скорочені, є й звичайний відтік кадрів, ви ж розумієте. Але, загалом, обсяги виробництва впали. Звісно, відбулись і скорочення. Далі кількість працівників залишатиметься приблизно на такому рівні – 20 тисяч осіб», – коротко коментує ситуацію Анатолій Малиш, директор зі зв’язків із громадськістю ПАТ «Мотор Січ» і член виконавчого комітету Запорізької міської ради.

На кінець вересня 2019-го ПАТ «Мотор Січ» також відзвітувало про чистий збиток у розмірі трохи більш ніж 500 млн грн.

Виробнича ситуація на підприємстві погіршилася після початку війни на Донбасі. Було запроваджено обмеження щодо співпраці з російськими компаніями, у результаті чого завод утратив значну частину ринку збуту своєї продукції. А державної підтримки ПАТ «Мотор Січ» тоді так і не отримало. Далі ситуацію загострив продаж підприємства. Про скуповування цінних паперів компанії стало відомо 2018 року.

Навесні 2018-го Служба безпеки України (далі – СБУ) здійснила обшуки на підприємстві в межах кримінального провадження про диверсію, яка, за версією правоохоронців, полягала у продажу контрольного пакету акцій ПАТ «Мотор Січ» іноземцям з метою переміщення виробництва за кордон. А це означало втрату Україною унікальних технологій. У той самий час з’явилася ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про арешт 56% акції заводу.

Із цієї ухвали відомо, що цінні папери ПАТ «Мотор Січ» продали ще 2016 року довіреним особам і кільком підприємствам, пов’язаним із власником китайської компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd. Ця фірма своєю чергою володіє компанією Hong Kong Skyrizon Holding Limited (Гонконг), котра має у власності Skyrizon Aircraft Holdings Limited. Від останньої 2016-го АТ «Мотор Січ» отримало позику в розмірі 100 мільйонів доларів під 0,3% річних на 10 років.

А 2017 року АТ «Мотор Січ» та Skyrizon Aircraft Holdings Limited подали до Антимонопольного комітету України (АМКУ) заяву про надання дозволу на концентрування в іноземної компанії пакету акцій запорізького заводу, розпорошеного між іншими покупцями цінних паперів. Ця справа затягнулася до 2019 року. Щоб нарешті завершити поглинання запорізького підприємства, китайські власники погодилися передати частину акцій ПАТ «Мотор Січ», а саме 25%, державному концерну «Укроборонпром». Проте АМКУ досі не дійшов жодного рішення в цій справі. За нещодавніми повідомленнями видання Forbes, ключове рішення мають ухвалити в березні цього року. Тим часом ситуація з виробництвом на заводі залишається складною.

Фрагмент депутатського запиту щодо “Мотор Січ”

Змінити її намагалися запорізькі депутати. Так, наприкінці минулого року народний депутат від Запоріжжя Геннадій Касай (обраний в окрузі №74 від «Слуги народу», колишній працівник ПАТ «Мотор Січ») і ще 18 парламентарів надіслали депутатський запит до Кабінету Міністрів України щодо підтримання діяльності вітчизняних авіаційних підприємств. У запиті йдеться про те, що, згідно з угодою між урядами України та Франції, МВС України повинно придбати у французької компанії 55 гелікоптерів на 552 мільйони євро, тоді як аналогічну техніку виробляють у нашій країні (на ПАТ «Мотор Січ», – авт.). У 2018-2019 роках у межах цього договору МВС України вже заплатило за 4 вертольоти 1,8 мільярда гривень, до кінця 2019-го мало перерахувати ще 3,8 мільярда, а 2020 року – 4,8 мільярда гривень.

Тому народні депутати звернулися до уряду, щоб кошти на купівлю цієї техніки перерозподілити на користь вітчизняних підприємств. Але пролобіювати таке рішення не зуміли: на їхнє зауваження в МВС України відповіли, що «модернізація вертольотів-пенсіонерів (яку здійснює ПАТ «Мотор Січ», – авт.) – це тупиковий шлях» і слід зосередити зусилля на розробленні й виробництві нових гелікоптерів, які зможуть скласти конкуренцію іноземним. Тож ситуація на запорізькому підприємстві лишиться складною.

Нагадаємо, до передання пакету акцій підприємства його реальним власником називали Вячеслава Богуслаєва, екс-депутата Верховної Ради 5-го, 6-го та 7-го скликань від Партії регіонів. Торік він програв вибори до парламенту в окрузі №77 у Запоріжжі кандидату від партії «Слуга народу» Сергієві Штепі. Наприкінці 2019 року повідомляли, що Богуслаєв потрапив до списку найзаможніших українців, маючи 218 мільйонів доларів.

 

«ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР»: ВІД МІЛЬЙОННИХ ПРИБУТКІВ ДО БАНКРУТСТВА 

Світлина – akzent.zp.ua

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2017 рік470 млн грн (збиток)

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2018 рік520 млн грн (збиток)

Торік стало відомо про банкрутство іншого потужного запорізького підприємства – ПрАТ «Запоріжтрансформатор». 2012 року завод звітував про майже мільярд гривень чистого прибутку та продаж своєї продукції до 86 країн світу. Проте згодом почав зазнавати збитків, які 2015-го досягли рекордних значень – 2,66 мільярда гривень. А 2018 року, за повідомленнями компанії, сталися дві події, які вплинули на подальшу долю всього виробництва.

По-перше, наприкінці 2018 року в Україні ухвалили закон №2628-VIII про внесення змін до Податкового кодексу, відповідно до яких імпортери трансформаторів отримали податкові пільги. 

По-друге, у Росії окремою постановою уряду, що вийшла також наприкінці 2018-го, заборонили ввезення до РФ трансформаторного обладнання, виробленого в Україні. Через це запорізький завод повністю втратив російський ринок збуту. 

Крім того, виявилося, що на кінець 2018 року підприємство заборгувало 10 мільярдів гривень банкам та іншим компаніям, які почали стягувати ці гроші через суди. Неспроможність розрахуватися за боргами призвела до того, що 8 жовтня 2019 року директор заводу Ігор Клейнер звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Запоріжтрансформатор». 17 жовтня Господарський суд Запорізької області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство заводу (№908/2828/19), а своїм наступним рішенням арештував усе майно підприємства. Зараз судовий процес у цій справі триває. Зауважимо, що на кінець 2018 року в ПрАТ «Запоріжтрансформатор» офіційно працювали трохи більш ніж 2000 осіб (2014 року на підприємстві налічувалося майже 4000 працівників).

Зазначимо, що кінцевим бенефіціарним власником заводу на сьогодні є Леонід Півоваров. Як повідомлялося, це однокласник мільярдера запорізького походження Костянтина Григоришина, якого раніше суд визнав реальним власником цього підприємства. 

 

«ЗАПОРІЖСТАЛЬ»: ОБІЦЯНКИ ПРО НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Світлина – delo.ua

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2017 рік3,34 млрд грн (прибуток)

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2018 рік4,71 млрд грн (прибуток)

Металургійний комбінат «Запоріжсталь», за результатами минулих років, теж потрапив до переліку запорізьких промгігантів, які скоротили найбільше працівників. Упродовж 2014-2018 років середня кількість персоналу підприємства офіційно поменшала майже на 4000 осіб. Зокрема, 2018 року середня кількість працівників ПАТ «Запоріжсталь» зменшилася майже на 900 осіб.

«Вказана вами різниця між чисельністю колективу комбінату «Запоріжсталь» у 2017 та 2018 роках не є свідченням скорочень, – коментують ситуацію на комбінаті. – Зміни в чисельності колективу відбулися переважно внаслідок процесів централізації неосновних для металургійного підприємства функцій. Зокрема, спеціалісти непрофільного сервісного напрямку були переведені до споріднених, але профільних компаній без утрати робочих місць, заробітної плати, соціального пакету. Близько 15-20% від зазначеної вами кількості становив природний відтік персоналу: міграційні процеси, вихід на пенсію чи в декретну відпустку тощо».

Водночас на конкретні запитання щодо зменшення кількості персоналу у 2019-2020 роках у компанії не відповідають. Фінансової звітності за минулий рік підприємство ще не оприлюднило. 

Однією з причин погіршення ситуації на комбінаті стало зниження попиту на сталь на основних ринках збуту. У своїй звітності за 2018 рік ПАТ «Запоріжсталь» інформує, що основними ринками збуту його продукції є Україна (25%), Європа, і зокрема Туреччина (14%), та Африка (майже 12%). Для Туреччини на 2019 рік прогнозували відновлення економіки й національного ринку сталевої продукції завдяки антикризовим заходам уряду. В Україні теж очікували зростання потреби у сталі на 0,9%. Але попит, навпаки, стрімко скоротився. Зокрема, у Туреччині це сталося через різкий економічний спад. У країнах Євросоюзу як один з антикризових заходів підвищили мито на імпорт сталі, що вплинуло й на українських виробників.

Головною проблемою підприємства також залишаються застарілі технології виробництва. Так, на «Запоріжсталі» досі застосовують мартенівський спосіб виробництва сталі, винайдений ще наприкінці XVIII століття. Певний час така технологія забезпечувала низьку собівартість продукції, яку виробляє завод. Але коли інші сталеливарні підприємства почали заміну застарілих мартенівських печей на якісніше й ефективніше конвертерне устаткування, ситуація змінилася. А проте, наразі «Запоріжсталь» лишається єдиним заводом в Україні, який використовує мартенівські печі. Останнім від такої технології виробництва остаточно відмовився металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це сталося в лютому 2020 року.

Фрагмент відповіді від ПАТ “Запоріжсталь”

Майже щороку ПАТ «Запоріжсталь» повідомляє про свої плани щодо будівництва конвертерного цеху. Утім, таким обіцянкам понад десять років. Торік комбінат знову поінформував про роботи в цьому напрямку, зокрема про інвестування 220 мільйонів гривень у прокладання нової дороги до майбутнього цеху. Проте зауважимо, що загальну вартість будівництва самого цеху на сьогодні оцінюють у понад мільярд доларів. Навряд комбінат у найближчі роки зможе його побудувати. А це означає, що на підприємстві, найпевніше, будуть далі оптимізувати виробництво та звільняти працівників. Щодо таких перспектив у відповідь на наш запит прес-служба «Запоріжсталі» повідомляє:

«З метою зниження постійних і адміністративних витрат на комбінаті з листопада 2019 року прийнято до реалізації програму оптимізаційних заходів». І наголошує, що про масові звільнення не йдеться. 

Утім, рік від року кількість працівників «Запоріжсталі» значно меншає. А схожі металургійні підприємства припиняють роботу через відсутність попиту на сталь. З цієї причини, наприклад, корпорація ArcelorMittal наприкінці 2019 року зупинила на невизначений строк свій металургійний завод у Кракові (Польща), який, до речі, працював, аж доки стало неможливим скорочувати працівників та оптимізувати виробництво.

Кінцевим бенефіціарним власником ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», нагадаємо, є український мільярдер Рінат Ахметов. Нещодавно стало відомо, що він придбав у Франції віллу вартістю понад 200 мільйонів євро. Раніше ця вілла належала бельгійському королю Леопольду II.

 

«ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»: ЧЕРГОВА ХВИЛЯ СКОРОЧЕНЬ

Світлина – ztv.zp.ua

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2017 рік 61 млн грн (прибуток)

Чистий прибуток/збиток підприємства за 2018 рік428 млн грн (збиток)

Одним із найбільших провідних підприємств Запоріжжя все ще залишається ПрАТ «Дніпроспецсталь». 2017 року воно відзвітувало про незначний прибуток, але потім почало декларувати збитки. Впродовж 2014-2018 рр. середня кількість працівників компанії зменшилася на півтисячі осіб і становила близько 5200 людей. 2018 року половина персоналу підприємства працювала неповний робочий день.

Причини кризи на заводі схожі із ситуацією в ПАТ «Запоріжсталь». 

По-перше, через кризу в галузі машинобудування, для якої підприємство виробляє продукцію, на неї зменшився попит. На українському ринку її покупцем, наприклад, є ПАТ «Мотор Січ», що переживає не найкращі часи. Загалом, на ринок України 2018 року постачалося до 40% загального обсягу проданої продукції «Дніпроспецсталі».

По-друге, серед закордонних ринків збуту найважливішими були Європа, Росія, Північна й Південна Америка, а на них ситуація ускладнилася через запровадження низки обмежень та збільшення ввізного мита на українську сталь. Окрім того, у фінансовій звітності заводу йдеться про здорожчання матеріалів та енергоресурсів, що підвищує собівартість продукції заводу. Через здорожчання електроенергії, наприклад, минулого року працівники «Дніпроспецсталі» пікетували  «Укренерго».

Та все ж на «Дніпроспецсталі» періодично звітують про нові види продукції, які випускає завод, розроблення нових технологій виробництва й інші шляхи подолання кризи. Ми надіслали на підприємство запит із запитаннями про скорочення штату працівників та перспективи роботи заводу, проте на момент виходу цього матеріалу відповідей не отримали. У разі надходження коментарів їх буде опубліковано додатково. Поки що залишається чекати на оприлюднення ПрАТ «Дніпроспецсталь» та іншими підприємствами Запоріжжя свіжої фінансової звітності найближчим часом, щоб оцінити їхню діяльність.

Власниками акцій ПрАТ «Дніпроспецсталь» на кінець 2019 року були кіпрські компанії (Gazaro LTD, Boundryco LTD, «Венокс Холдінгз Лімітед», Сrascoda Holdings Limited та Middleprime Limited). Ці фірми володіють цінними паперами підприємства вже значний час. Їх пов’язують з російською групою VS Energy International та мільярдером Ігорем Коломойським

Додамо, що, крім названих запорізьких заводів, уже давно скоротили виробництво та персонал інші потужні підприємства міста. Менш ніж тисяча працівників залишилася працювати на «Запорізькому автомобілебудівному заводі», який утратив свої ринки збуту та державні преференції. Так само до тисячі працівників 2018 року лишалося й на «Запоріжкоксі». Причин для цього багато. З одного боку, це відсутність державної підтримки підприємств, а з іншого – небажання власників бізнесу інвестувати кошти у його належний розвиток. Усе це означає не тільки поступову втрату робочих місць, а й надходжень до бюджету міста. Невирішеною залишається доля багатьох підприємств Запоріжжя з державною часткою власності. Про ситуацію на таких заводах ми розповімо в наступних публікаціях. 

Ольга Приходько
«Запорізький проект розслідувань»

Для опублікування наступного матеріалу нам потрібна читацька підтримка: картка «ПриватБанку» № 4731 1856 1510 8187 (Ольга Приходько). Ви також можете повідомити на адресу zr.investigation@gmail.com суму переказаної допомоги. Згодом на вашу е-пошту ми надішлемо звіт про використання коштів і нашу роботу. Дякуємо, що читаєте!

 

Про проект

Ми у Facebook

Наш канал у Телеграм

 

Комментувати