• 03 Гру /2020
  • UA | RU

Економіка

Ресторанний бізнес і будівництво: які галузі постраждали від карантину найбільше

З 12 березня в країні ввели карантин та обмежили діяльність низки бізнесів. Як така ізоляція позначилася на діловій активності? Таке дослідження нещодавно провели аналітики YouControl та дійшли до низки цікавих висновків.

Щоб зрозуміти, наскільки постраждав український бізнес від карантину, аналітики YouControl, системи для перевірки контрагентів, зібрали та дослідили дані щодо відкриття та закриття компаній у період з 12 березня до 15 квітня 2020 року та порівняли їх із аналогічним періодом минулого року – з 12 березня до 15 квітня 2019 року.

Згідно з цими даними, спостерігається значне зниження темпів створення нових компаній. Якщо у 2019 році  інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчила про появу 5 452 нових компаній, то 2020 року в Україні з’явилася лише 2 471 фірма.

ЯКИЙ БІЗНЕС ПОСТРАЖДАВ ВІД КАРАНТИНУ?

Внаслідок суворих карантинних заходів найбільшого спаду, який виразився у зменшенні кількості зареєстрованих нових компаній, зазнала неспеціалізована гуртова торгівля — оптова торгівля  промисловими товарами, а також зернотрейдинг, оренда нерухомості, будівництво, рослинництво, транспорт. Хоча в цих секторах нові компанії, попри карантин, створювалися, але значно нижчими темпами, ніж раніше.

Що стосується припинення діяльності вже існуючих компаній (див. першу інфографіку), то найбільш активно закривались в період карантину бізнеси з оренди нерухомості, ресторанний бізнес, будівництво, торгівля товарами широкого асортименту. У деякі дні відбувалося до 50 закриттів бізнесу. Як не дивно, але діяльність лікарняних закладів теж постраждала від карантину. Як свідчить статистика, медичні заклади не лише відкривалися (чотири у досліджуваний термін, що на 34% більше за попередній період), а й закривалися ‒ 12 цього року та лише один минулого.

Однак, є низка галузей, динаміку розвитку яких можна оцінювати як позитивний тренд, — реєстрацій нових компаній у них зафіксовано навіть більше, ніж у той же час рік тому.

ЯКИЙ БІЗНЕС ПОЧАВ ЗРОСТАТИ?

Через значне посилення уваги мільйонів споживачів до стану власного здоров’я та профілактики захворювань, ринок медичних послуг і фармпродукції відчуває стрімкий підйом. Лідерами за кількістю новостворених юросіб стали компанії, основний вид діяльності яких:

  • виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (збільшилась на 600%);
  • виробництво парфумерно-косметичних засобів (на 100%);
  • добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництво мінеральних добрив (на 100%).

За даними YouControl, чисельність компаній з виробництва фармацевтичної продукції у 2020 році зростала швидше, а кількість нових фармоптовиків лишилася практично незмінною.

Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl, впевнений, що за умов якісного менеджменту і зваженої стратегії компанії сектору фармацевтики та медицини мають підстави для значного зростання, як під час минулої кризи компанії з сектору IT та агросектору української економіки. Фармкомпанії відчувають зараз такий самий позитивний шок попиту, тому у них і є сильні переваги порівняно з іншими гравцями ринку. Чи вийде у них вдало реалізувати свій експортний потенціал, чи ні, Україна побачить вже найближчим часом.

ЩО ПРОГНОЗУЮТЬ ЕКСПЕРТИ?

Олександр Соколов

Зараз у всьому світі спостерігається значне зростання попиту на противірусні препарати та профілактичні засоби. Потреба в фармацевтичних виробах зростає як з боку держави, так і з боку роздрібних споживачів. За словами Олександра Соколова, генерального директора аналітичної компанії Pro-Consulting, фармацевтика ‒ це саме та категорія товарів, яку український споживач, за сьогоднішніх реалій і при дефіциті деяких препаратів, готовий купувати практично за будь-яку ціну. Разом з тим, експерт зазначає наступне:

“Фармацевтичний ринок росте швидше в короткостроковій перспективі. Звичайно, зростання закріпиться й після закінчення карантину. Але його темпи суттєво сповільняться порівняно з поточними”, ‒ коментує він тенденції фармринку.

Олександр Соколов доводить, що саме за рахунок реалізації медичних виробів зростає ринок, тому що роздрібний продаж препаратів контролюють три великих оператори, а виробництво ліків – це складний бізнес з високим бар’єром входу.

Наразі всі компанії, які могли з’явитися за період карантину, є дрібними ситуативними продавцями, переважно медичних виробів”, ‒ вважає він. В Pro-Consulting також допускають, що в зв’язку з можливостями нові оператори фармринку скористаються новими ідеями та закріпляться на ринку.

Гліб Вишлінський

Галузі, по яких, здається, нанесено “смертельного удару”, виживуть та будуть ще добре себе почувати, впевнений Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. У першу чергу це стосується офлайн-торгівлі та класичного громадського харчування.

Велику кількість категорій товарів далі буде зручніше обирати офлайн, а кафе і ресторани далі будуть задовольняти більші потреби, ніж просто закинути в себе гарячу їжу”, ‒ каже він.

Онлайн-торгівля продовжить зростати і після закінчення карантину. Це Гліб Вишлінський пояснює тим, що багато рітейлерів нарешті налагодять омніканальність і багато споживачів вперше спробують онлайн-замовлення і їм це сподобається.

“Серед уражених секторів найважче буде авіації та туризму, бо тут концентрація страхів споживачів та урядів буде найбільшою, і до відновлення багато хто з учасників цих ринків не доживе”, ‒ вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Сергій Мільман

Додає оптимізму думка експерта стосовно інвестицій в ІТ-рішення. За його словами, компаніям потрібен перехід на сучасні моделі роботи, тому вони будуть вкладатися в технологічну трансформацію бізнесу.

Уникнути найбільш песимістичного сценарію падіння економіки допоможе підтримка існуючих бізнесів, які відчувають серйозні труднощі під час антикризової трансформації. Наразі бізнес очікує на низку рішень від уряду у спрощенні оподаткування, а також появу регуляторних актів та законів, які підживлять ділову активність. Якщо не направити сьогодні податки на підтримку бізнесу, то завтра доведеться витратити значно більше на біржу праці”, ‒ вважає Сергій Мільман, засновник та СЕО YouControl.


Читайте також: Малий бізнес Запоріжжя на карантині: що треба знати?

 

Комментувати