• 29 Жов /2020
  • UA | RU

Політика

Депутатські запити запорізьких обранців: проблеми на “Іскрі” та розслідування проти колег

Інфографіка: "Запорізький проект розслідувань"

Депутатський запит – це один із способів народних обранців допомогти своїм виборцям. За допомогою такого документа нардепи можуть вимагати офіційної відповіді щодо конкретної проблеми свого округу, а також звертати на неї увагу відповідних органів і прискорювати її вирішення. У цьому році не всі запорізькі нардепи активно користувались таким правом в інтересах громади. Нардепи Євгеній Шевченко та Геннадій Касай запитів не подавали. А Михайло Крячко турбувався, щоб підприємство, співвласником якого є новий голова Запорізької області Віталій Боговін, виключили з переліку ризикованих платників податків.

«Запорізький проект розслідувань» проаналізував дані Верховної Ради України та з’ясував, хто з нардепів від Запоріжчини подавав у цьому році депутатські запити і для чого.

ПАВЛО МЕЛЬНИК ТУРБУВАВСЯ ПРО ЕКОЛОГІЮ ТА ГАНДБОЛ

Згідно ст. 15 закону «Про статус народного депутата України», обранці можуть адресувати свої запити будь-кому – від Президента України до окремого приватного підприємства. Такі документи потребують обов’язкового реагування, а відповіді на них оприлюднюються на сайті Верховної Ради України. Протягом першої половини 2020-го запорізькі нардепи спрямували до різних структур 98 запитів.

Павло Мельник

Найбільше документів подав Павло Мельник від «Слуги народу», який обирався від Токмаччини (округ № 81). У першому півріччі він спрямував 28 запитів, 27 з яких подав особисто.

Востаннє найбільше питань обранець порушив з приводу екологічних проблем Азовського моря. Зокрема, 19 червня  направив три запити до різних відомств стосовно отруєння річки Великий Утлюг (впадає в лиман Азовського моря), внаслідок чого масово загинула риба. Сам інцидент стався з 12 на 13 червня 2020 року: тоді, за повідомленнями місцевих жителів, у річку скинули хімічні речовини. Раніше Павло Мельник звертався до Запорізької ОДА з приводу скидання «Запорізьким залізорудним комбінатом» шахтних вод у ставок-випарник, розташований на території Кирилівської селищної громади. Місцеві жителі скаржились, що забруднена вода випаровується, а шкідливий осад розноситься вітром по території.

Чимало запитів нардепа Мельника також стосувались відсутності телевізійного сигналу Т2 у містах Токмак, Приморськ, руйнації доріг у Михайлівському районі через рух великого транспорту, а також припинення фінансування запорізького гандбольного клубу «ZTR».

МИХАЙЛО КРЯЧКО ПИСАВ ЗАПИТИ ЩОДО ФІРМ ОЧІЛЬНИКА ОБЛАСТІ

Михайло Крячко також обирався від «Слуги народу», але за списками партії (№ 61 у списку). До обрання він був директором запорізького офісу digital-агентства “SMMSTUDIO”, власник якого Михайло Федоров на президентських виборах відповідав за популяризування в соцмережах Володимира Зеленського. Отже, після перемоги Зеленського на виборах і Михайла Федорова, і Михайла Крячка включили до списку кандидатів від “Слуги народу” на подальших виборах у парламент.

Михайло Крячко

У якості народного депутата Михайло Крячко спрямував у цьому році 26 депутатських запитів. Виявилось, що частина з них стосувалась діяльності підприємств, співзасновником яких є новий очільник Запорізької області Віталій Боговін.

Мова йде про підприємства «Алоінс-Агро», ПП «Лендфорт Дніпро» та ТОВ «НВП Агрофірма «Солодководне». У цих підприємств виникли проблеми з податковою. Так, останню фірму ще 2019 року включили до бази ризикованих платників податків. Відповідне рішення приймала комісія Державної фіскальної служби у Запорізькій області, а підставою стали податкові документи, які свідчили про можливість участі підприємства у фіктивних схемах з відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). На самому підприємстві причетність до зловживань заперечували та наполягали, що податківці не розібралась у ситуації.

Допомогти агрофірмі вирішив нардеп Крячко. У своїх запитах він наполягав на скликанні ще одного засідання комісії, яка б детальніше розглянула документи фірми. А згодом ТОВ «НВП Агрофірма «Солодководне» виключили з переліку ризикованих платників податків.

Загалом, стосовно названих підприємств Віталія Боговіна нардеп особисто подав чотири депутатських запити. Сам Боговін, нагадаємо, 2019 року балотувався від партії «Слуга народу» до Верховної Ради України в окрузі № 78, але тоді програв нардепу від ОПЗЖ Олександру Пономарьову.

Іще більше запитів Михайла Крячка стосувались Івана Федорова, нині першого заступника голови Запорізької ОДА, призначеного на цю посаду наприкінці 2019 року. У цьому випадку Крячко наполягав на розслідуванні можливої причетності посадовця до зловживань на тендерах. Стосовно Федорова нардеп також особисто подав 10 запитів до різних структур. Іван Федоров, нагадаємо, з 2014 року і до 2019-го був заступником міського голови Мелітополя. А 2015 року обирався депутатом Запорізької облради від БПП «Солідарність».

Інші 12 запитів Михайло Крячко склав у співавторстві з запорізьким нардепом  Романом Сохою.

НАРДЕП СОХА ЦІКАВИВСЯ ЗЛОВЖИВАННЯМИ НАРДЕПА ПОНОМАРЬОВА

Нардеп Роман Соха також обрався від партії «Слуга народу» у Запоріжжі (округ № 75). У цьому році він всього подав 13 запитів. 12 з них, як зазначалось, були складені разом з Михайлом Крячком. Серед таких опинилось і три документи, у яких обранці вимагали перевірити можливі факти корупції та зловживань екс-очільника Запорізької ОДА Костянтина Бриля. Мова йшла і про надвеликі статки колишнього держслужбовця (розслідування Громадське ТБ.Запоріжжя), і про привласнення землі через підставні фірми. Утім, слідство щодо статків екс-очільника області правоохоронці завершили ще влітку 2019 року та у листопаді того ж року скерували обвинувальний акт до суду.

Роман Соха

Ще три запити нардепи подали стосовно можливих зловживань іншого запорізького обранця – Олександра Пономарьова, який потрапив до парламенту від ОПЗЖ  (округ № 78, Бердянськ).

Зокрема, документи стосувалась ремонту доріг, який відбувся у Бердянську 2017 року. Тоді у місті уклали договір на ремонт дорожнього покриття та сплатили за нього 5,6 мільйона гривень. Але після виконання робіт виявилось, що товщина шару асфальтного покриття значно менша, ніж була передбачена кошторисною документацією, – йдеться у запитах нардепів. Вказані роботи проводило ТОВ «Бердянськбудтрест», яке пов’язують з нардепом Пономарьовим. Тож нардепи Соха і Крячко стали вимагали від правоохоронних органів перевірити факти причетності свого колеги-депутата до зловживань та у разі їх підтвердження – почати слідство.

Сам Олександр Пономарьов у першому півріччі цього року подав тільки два запити. Один з них стосувався фінансування ремонту дороги Н-30 Василівка-Бердянськ, а інший – виділення коштів з держбюджету на ремонт аварійного колектора у Бердянську.

СЕРГІЙ МІНЬКО БОРОВСЯ ЗА СУБВЕНЦІЮ, А СЕРГІЙ ШТЕПА – ЗА “ІСКРУ”

До обрання народним депутатом Сергій Мінько очолював Мелітопольську міську раду. На посаду мера Мелітополя його обирали 2015 року від БПП “Солідарність”. 2019 року Мінько балотувався до Верховної Ради за самовисуванням (від округу № 80), а у парламенті увійшов до депутатської групи «За майбутнє». Цього року обранець подав 10 депутатських запитів, й усі самостійно.

Сергій Мінько

Два з них стосувались реконструкції будівлі, у якій планують розташувати Мелітопольський міськрайонний суд. Зокрема, обранець просив передбачити кошти в держбюджеті, а саме близько 132 мільйона гривень, на оновлення будівлі під суд. Також на початку року у Верховній Раді зареєстрували інший запит нардепа – з приводу рішення Кабміна скасувати субвенцію для Мелітополя у розмірі 1,19 мільйона гривен. Нардеп Мінько назвав це рішення уряду необґрунтованим та вимагав повернути субвенцію, адже кошти мали піти на ремонт тротуару у місті.

Варто нагадати, що такі кошти, виділені з держбюджету у якості субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, ще називають «депутатськими грошима», адже їх виділення здебільшого ініціюють самі народні депутати-мажоритарники. Вони подають відповідні запити на фінансування до Кабміну й таким чином залучають державні гроші на свої округи. Потім, зазвичай, депутати піаряться на реалізації проєктів, під які залучали кошти. Отже, цього року Кабмін скасував таку субвенцію для Мелітополя.

Юлія Яцик, яка обиралась від «Слуги народу» у Василівці та Енергодарі (округ № 79), у запитах цікавилась зловживаннями міської влади Енергодару. У цьому році нардепка сукупно подала 9 депутатських запитів, три з яких стосувались можливих зловживань посадовців Енергодарської міськради та місцевого КП «Тепловодаканал» при встановленні тарифів на воду та тепло. З цього приводу Юлія Яцик звернулась до правоохоронних органів.

Сергій Штепа

А Сергій Штепа, який обирався від «Слуги народу» у Запоріжжі (округ № 77), у першому півріччі 2020-го подав 6 запитів, три з яких – самостійно. Одним із них став документ щодо діяльності запорізького підприємства «Іскра», підпорядкованому державному концерну «Укроборонпром». Це унікальне підприємство оборонно-промислового комплексу, яке спеціалізується на виробництві радіолокаційної техніки. Та згідно запиту, до нардепа вже неодноразово звертались працівники заводу, які скаржились, що майно «Іскри» розкрадають, а працівників постійно скорочують. При цьому офіційні перевірки «Іскри» результатів не дають. Тому Сергій Штепа на початку року звернувся із запитом до директора концерну «Укроборонпром», щоб він особисто втрутився у ситуацію. Згодом нардеп повідомив у соцмережі Facebook, що частина скарг не підтвердилась.

ВІД НАРДЕПІВ КАЛЬЦЕВА ТА НІКІТІНОЇ – ПО ОДНОМУ ЗАПИТУ

Найменше запитів за перше півріччя 2020-го подали троє запорізьких нардепів – це Артем Кунаєв (№ 100 у списку) та Марина Нікітіна (округ № 82), які обирались від «Слуги народу», а також та Володимир Кальцев (№ 24 у списку), який потрапив до парламенту від ОПЗЖ.

Володимир Кальцев

Єдиним документом Марини Нікітіної, поданим у цьому році, став запит щодо скасування абонентської плати за транспортування газу для побутових споживачів. Це був колективний запит, і окрім Нікітіної його підписало ще 93 депутати. Так само вчинив і Володимир Кальцев. Цього року він також підписав лише один документ – це був колективний депутатський запит, який стосувався втручання Нацполіції у діяльність ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «Дата Процесинг Технолоджі», а саме обшуків на цих підприємствах.

Своєю чергою Артем Кунаєв у цьому році підписав два запити, також колективні. Один з них стосувався авіакатастрофи українського літака, яка сталась 8 січня 2020 року. Нагадаємо, тоді внаслідок трагедії на рейсі Тегеран-Київ загинуло 11 українців. У своєму запиті Артем Кунаєв разом з іншими нардепами вимагав притягнути до відповідальності… працівників посольства України в Ірані. А причиною стало те, що за даними нардепів одразу після трагедії посольство поширило неправдиву інформацію щодо причин авіакатастрофи. Зокрема, вказало, що версія теракту чи ракетної атаки виключається. Хоча на той час причини трагедії ще не були встановлені.

Інші запорізькі обранці, а саме Євгеній Шевченко від «Слуги народу» (округ № 76, Запоріжжя) та Геннадій Касай від «Слуги народу» (округ № 74, Запоріжжя), запитів у першому півріччі 2020-го не подавали.

Ольга Приходько,
«Запорізький проект розслідувань»

Для опулікування наступного матеріалу нам потрібна читацька підтримка: картка “ПриватБанку” № 4731 1856 1510 8187 (Ольга Приходько). Ви також можете повідомити на адресу zr.investigation@gmail.com суму переказаної допомоги. Згодом а вашу е-пошту ми надішлемо звіт про використання коштів на нашу роботу. Дякуємо, що читаєте.

 

Комментувати