• 27 Лис /2020
  • UA | RU

Наш огляд

ТОП-5 гучних кримінальних справ Запоріжжя: чим все завершилось

Розслідування кримінальних справ у Запоріжжі проти посадовців тривають роками і зазвичай розвалюються у судах. Адвокати обвинувачених виходять переможцями у дебатах проти прокурорів та поліції, а виправдані посадовці ще й отримують гроші від держави за свої поневіряння.

«Запорізький проект розслідувань» згадав найгучніші кримінальні справи Запоріжжя останніх років та за допомогою держреєстру судових рішень з’ясував, чим вони завершились.

5 РОКІВ ЗА ХАБАР ДЛЯ АНДРІЯ МУШТАЯ

У Запоріжжі Андрій Муштай був відомий як керівник Запорізького обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту. Зараз це відділення ліквідують, а сам посадовець знаходиться за гратами. У колонії Муштай опинився лише цього року, хоча кримінальну справу проти нього порушили  на початку 2015-го.

У центрі – Андрій Муштай

Ще 2014 року, за даними правохоронців, посадовець звернувся до запорізького підприємця Олега Комаренка, який орендував спортивний зал за адресою вул. Олександрівська, 8. Муштай став вимагати від нього щомісячної плати у розмірі 3 тисяч гривень за користування залом. У разі відмови погрожував розірвати договір оренди приміщення, – йдеться у судових рішеннях

Майже через рік, у квітні 2015 року, Андрій Муштай нагадав Комаренку, що той винен йому вже 25 тисяч гривень у якості оплати за минулі місяці. А у травні стався конфлікт, який переріс у бійку: на вул. Малиновського голова запорізького відділення комітету з фізичного виховання та спорту завдав Олегу Комаренку низку ударів в обличчя й став душити. 

На початку червня 2015 року Андрій Муштай все ж отримав від підприємця частину хабара у розмірі 17 тисяч гривень. Після цього його затримали співробітники СБУ, які, до речі, раніше фіксували конфлікт на вул. Малиновського. 

Далі справу почав розглядати Жовтневий районний суд, який 5 липня 2019 року оголосив вирок: визнав винним Андрія Муштая у хабарництві та вимаганні (ч.3 ст. 368 КК). Суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, і одночасно позбавив права обіймати керівні посади у державних установах на три роки із конфіскацією особистого майна.

Пізніше, у лютому 2020 року, Запорізький апеляційний суд залишив цей вирок без змін, а Муштай почав переховуватись. Лише у червні цього року співробітники СБУ затримали посадовця у Запоріжжі й відправили його відбувати покарання у Біленьківську виправну колонію №99. Зараз відомо, що захисники Андрія Муштая подали касаційну скаргу до Верховного суду України, щоб оскаржити рішення запорізьких судів. 

Зауважимо, що цей випадок став чи не єдиним у Запоріжжі, коли високопосадовець отримав реальне покарання за злочин. Більшість інших гучних кримінальних справ Запоріжжя завершились для чиновників виправданням.

ЗЕМЕЛЬНА СПРАВА СЕРГІЯ ГЛАДЧЕНКА

Минулого року у судах остаточно виправдали Сергія Гладченка. 2015 року, коли головою міста був Олександр Сін, Гладченко був його зступником. Тоді ж він став фігурантом гучної кримінальної справи про махінації із міською землею. Історія стосувалась колишнього дитячого табору «Дружба».

Сергій Гладченко

Табір збудували на Великому Лузі ще у 60-ті роки. Він розташовувався на земельній ділянці 9,7 га за адресою вул. Ленська, 19. Через десятиліття оздоровчий заклад перестав функціонувати, а його будівлі, які належали державі, вирішили продати. 2003 року їх викупило приватне підприємство «Аукціон 4».

На той час земля під будівлями була комунальною та мала особливий статус – вона була рекреаційною і житлова забудова на ній заборонялась. Проте 2006 року Запорізька міська рада змінила цільове призначення землі. Після цього ПП «Аукціон 4» продало будівлі табору трьом іншим підприємствам – ТОВ “Преміумстандартсервіс”, ПП “Алара Клуб” і ТОВ “Парус-М”. Надалі фірми оформили землю під придбаною нерухомістю в оренду. Так з’явились окремі земельні ділянки на 5,5 га, 1,5 га та 0,89 га.

Історія, пов’язана з цими ділянками, отримала продовження 2011 року. Тоді прокуратура подала протест на рішення міськради від 2006 року про зміну цільового призначення землі. У результаті, міськрада прийняла нове рішення: повернули землям статус рекреаційних і знову заборонити на них забудову.

Контроль за виконанням нового рішення від 2011 року було покладено на заступника міського голови Сергія Гладченка. 

Натомість, влітку 2012 року Гладченко погодив підготовку проекту рішення міськради про передачу 26 земельних ділянок у власність громадянам – за рахунок частини земель, які на той час були в оренді ТОВ “Преміумстандартсервіс”. Міськрада за це рішення проголосувала.

Правоохоронці виявили порушення лише 2015 року. Наприкінці того ж року Сергію Гладченку повідомили про підозру, а влітку 2016 року почали судити за статтею про зловживання владою, яке спричинило тяжкі наслідки (ч.2 статті 364 КК).

Утім, посадовця виправдали: своїм вироком від 30 травня 2017 року Заводський районний суд Запоріжжя визнав Гладченка невинуватим за недоведеністю злочину. Зясувалось, що ще 2016 року Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя своєю постановою визнав чинним рішення міськради від 2006 року, за яким вказані землі Великого Лугу набули статусу земель житлової забудови. А рішення ради про повернення землям статусу рекреаційних – скасував.

Прокуратура намагалися оскаржити вирок Заводського районного суду про невинуватість Гладченка, проте не змогла. У лютому 2018 року Запорізький апеляційний суд залишив вирок без змін. Так само вчинив і Верховний суд України своєю постановою від лютого 2019 року.

НЕДОВЕДЕНІ ЗЛОВЖИВАННЯ РАЇСИ ЧУХРАЙ

2015 року у Запоріжжі набула розголосу й інша кримінальна справа. Її фігуранткою стала Раїса Чухрай, яка на той час очолювала Департамент освіти і науки, молоді і спорту Запорізької міської ради. Правоохоронці звинуватили її у заволодінні бюджетними коштами.

Раїса Чухрай

Ішлося про незначну суму – 16,6 тис. грн. Ці кошти, згідно з подальшими обвинуваченнями, Раїса Чухрай отримала за викладацьку роботу в школі №107, яку насправді не виконувала. За матеріалами слідства, у цьому їй допомогла директорка школи Галина Єрмак, котра фіктивно працевлаштувала за сумісництвом Раїсу Чухрай.

Справу стосовно цих зловживань розглядав Комунарський районний суд Запоріжжя. 23 вересня 2016 року він виправдав обох чиновниць від освіти. На цей вирок прокуратура подавала апеляційну скаргу, проте Апеляційний суд Запорізької області своєю ухвалою від 24 травня 2017 року залишив її без задоволення  через недоведенність складу злочину. Згодом справа дійшла і до Верховного Суду України, який своєю постановою від 6 листопада 2018 року остаточно виправдав чиновниць.

А у червні 2019 року Раїса Чухрай та Галина Єрмак звернулись із позовом до Державної казначейської служби України, а пізніше і до прокуратура Запорізької області та ГУ МВС в Запорізькій області. Вони вимагали грошового відшкодування за безпідставне перебування під слідством, а також відшкодування витрат на юридичну допомогу. Цю вимогу суди задовольнили.

11 серпня 2020 року Запорізький апеляційний суд постановив стягнути на користь нині депутатки Запорізької обласної ради Раїси Чухрай сукупно майже 133 тисячі гривень, а на користь Галини Єрмак – 131,8 тисяч гривень. Проте зауважимо, що ця постанова поки не набула чинності — Раїса Чухрай подала касаційну скаргу до Верховного суду України із вимогою про стягнення більшої суми. 31 серпня скарга була передана судді, але засідання поки не призначене.

ГУЧНІ ЗАТРИМАННЯ ВЛАДИСЛАВА МАРЧЕНКА ТА АНАТОЛІЯ ПУСТОВАРОВА

Вже кілька років у судах Запоріжжя розглядається інша резонансна справа. Вона стосується розкрадання рекордної для Запорізької області суми — 87 мільйонів гривень. Фігурантами цієї справи стали заступник мера Запоріжжя Анатолій Пустоваров та заступник голови Запорізької обласної ради Владислав Марченко.

Владислав Марченко

Посадовців затримали напередодні нового 2018 року, справа стосувалась зловживань на тендерах.

Тільки в цьому році (2017, – ред.) проведено більше 10 тендерів через систему “Прозорро” на ремонт і реконструкцію освітлення парку відпочинку в Мелітополі, спортмайданчиків і багатопрофільного ліцею в Запоріжжі. Однак фактично тендер не відбувався. Оскільки підозрювані не допускали до участі в торгах сторонніх учасників, то державне замовлення розігрувалося тільки між підконтрольними фірмами, частина з яких має явні ознаки фіктивності”, повідомляла тоді прес-служба прокуратури Харківської області.

У результаті, Владиславу Марченку та Анатолію Пустоварову оголосили підозру, а далі для них обрали запобіжний захід. Марченку – домашній арешт, який потім замінили на на особисте зобов’язання. Для Пустоварова визначили тримання під вартою, проте із можливістю внесення застави у 1,5 мільйона гривень. Згодом стало відомо, що частину цих коштів, а саме 100 тисяч гривень, вніс депутат міськради Юрій Орєшкін.

Обвинувальний акт у справі передали до Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя лише у березні 2019 року. Проте останньою відомою ухвалою від листопада того ж року його повернули прокурорам для усунення недоліків. Суд констатував, що обвинувачення є неконкретним і не містить конкретного опису обставин вчинення кожним обвинуваченим злочинів.

На цю ухвалу правоохоронці направили апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду, яка розглядається дотепер. Востаннє розгляд справи призначали на 1 жовтня 2020 року.

Варто додати, що фігурантом цієї кримінальної справи раніше був й директор КП “Мелітопольський міський парк культури і відпочинку імені Горького” Олег Обрезанов. Але потім правоохоронці виділили його справу в окреме кримінальне провадження. Справа стосувалась підлаштування Олегом Обрезановим перемоги ПП “Т.О.К.” в торгах на суму 2,8 мільйона гривень та подальшої поставки цим підприємством продукції за завищенними цінами.

Директор парку свою вину визнав та отримав покарання — рік умовного терміну. Крім того, зобов’язався давати свідчення щодо злочинів у слідстві проти Анатолія Пустоварова та Владислава Марченка

КРИМІНАЛЬНА СПРАВА “СМОТРЯЩЕГО” АНІСІМОВА

У Запоріжжі Євген Анісімов відомий як “смотрящий”. Він з’явився після приходу до влади 2010 року вже колишнього Президента України Віктора Януковича. Після цього запорізькі підприємці почали скаржитися про здирництво з боку Анісімова та його причетність до обкрадання бюджету Запоріжжя у надвеликих масштабах.

Суд над Євгеном Анісімовим

У жовтні 2013 року спецпідрозділ міліції затримав Євгена Анісімова та його “помічника” Андрія Гречковського в аеропорту “Бориспіль” на підставі кримінального провадження за статтею про вимагання (ч.4 ст.189 КК). Тоді ж Анісімову повідомили про підозру. 

У жовтні 2013 року йому обрали запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб. Проте у січні 2014 року Печерський районний суд Києва замінив запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання строком до лютого 2014-го. Євгена Анісімова звільнили із Лук’янівського СІЗО і тоді він втік.

Лише у лютому 2020 року поліція затримала “смотрящего” в Києві в одному із столичних ТРЦ. Зараз він знаходиться у запорізькому СІЗО та обвинувачується у створенні злочинної організації, відмиванні коштів, вимаганні та інших злочинах. Справу розглядає Заводський районний суд Запоріжжя, який востаннє провів засідання у справі 17 вересня 2020 року. Під час нього Євгену Анісімову продовжили термін тримання під вартою у СІЗО до 15 листопада.

Варто згадати, що фігурантами цієї кримінальної справи також стали Андрій Гречковський та екс-депутка Запорізької міськради від Партії регіонів Олена Бондаренко. Поки тривало слідство, вони були у СІЗО.

Згодом Андрію Гречковському було пред’явлено обвинувачення у вчиненні ним вбивства, замаху на вбивство, вимагання, а також незаконного збуту наркотичних засобів. Олені Бондаренко інкримінували вимагання в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 189 КК України).

16 вересня 2019 року Комунарський райсуд Запоріжжя оголосив свій вирок: Гречковського визнали винним у вчиненні умисного вбивства та хуліганства. За епізодами вимагання та незаконного збуту наркотичних засобів його виправдали. Остаточно йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років. Однак того ж дня Гречковського звільнили: виявилось, що він повністю відбув покарання. Оскільки до строку призначеного покарання було зараховано строк ув’язнення Гречковського із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі (за “Законом Савченко”).

У відношенні Олени Бондаренко суд ухвалив виправдувальний вирок через недоведеність її вини у вчиненні злочину. Однак зауважимо, що цей вирок і у відношенні Бондаренко, і у відношенні Гречковського не набув чинності через те, що він оскаржується прокуратурою.

Валерій Бутенко,
“Запорізький проект розслідувань”

“Запорізький проект розслідувань” – це незалежний проєкт якісної аналітики та розслідувань про життя Запоріжжя. Ви можете допомогти нам створити більше публікацій, зробивши грошовий переказ.

Підтримати проєкт

 

Комментувати