• 14 Кві /2021
  • UA | RU

Наш огляд

Гроші особливого призначення: як на Запоріжжі витратили “ковідні” кошти

Впродовж березня-серпня 2020 року у Запорізькій області на боротьбу з пандемією COVID-19 витратили щонайменше 200 мільйонів гривень. Таку суму коштів бюджетні установи регіону розподілили через систему “ProZorro” за спеціальною “ковідною” процедурою. Ми з’ясували, хто і на що витрачав гроші, які були призначені для подолання коронавірусу на Запоріжжі.

ВАЖЛИВА ПОСТАНОВА

Навесні цього року за рішенням уряду в Україні запровадили карантин. Тоді ж прийняли інше рішення, яке стосувалось сфери закупівель. Зокрема, Кабмін прийняв постанову № 225 (від 20 березня 2020 р.), якою затвердив перелік товарів і робіт, необхідних для протидії COVID-19 та дозволив бюджетним установам закуповувати їх за прискореною процедурою. Її запровадили, щоб, наприклад, лікарні могли швидше отримувати необхідне обладнання. 

Зокрема, процедура передбачала, що бюджетним установам більше не потрібно проводити відкриті торги серед приватних підприємств, а можна самостійно обрати постачальника та укласти з ним угоду. Потрібно лише опублікувати звіт та документацію про здійснене у такий спосіб придбання в системі торгів “ProZorro”. Наразі у ній “ковідні” звіти відображені зі спеціальною позначкою “COVID-19”.  

Ми зібрали інформацію із системи “ProZorro” про всі закупівлі у Запорізькій області, які відбулись за прискореною “ковідною” процедурою. Впродовж березня-серпня 2020 року в регіоні через пандемію COVID-19 у неконкурентний спосіб розподілили щонайменше 200 мільйонів гривень. Сума не найбільша у порівнянні з іншими регіонами, проте досить значна. 

НАЙБІЛЬШІ ЗАМОВНИКИ

Із 200 мільйонів гривень 74% коштів розподілили всього 15 замовників. Найбільше грошей витратила “Міська лікарня №9″ Запоріжжя, яка уклала 39 договорів на 24,47 мільйона гривень.

Найдорожчою закупівлею лікарні з березня по серпень стало придбання апаратів штучної вентиляції легень. Зокрема, у квітні медзаклад повідомив про придбання 10 апаратів ШВЛ за 7,5 мільйона гривень. Щоправда, пізніше поставку зменшили до 4 апаратів. Також у квітні лікарня поінформувала про придбання розчинного порошку для ін’єкцій Meropenem на суму 6,94 мільйона гривень. Ці дві укладені угоди стали найдорожчими для медзакладу.

Більше всього коштів також витратила “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міськради. “Швидка” за шість місяців карантину розподілила 15,28 мільйона гривень. Найдорожчу угоду уклали у квітні на постачання 11 апаратів ШВЛ за 8,25 мільйона гривень. Між тим, ще 137 тисяч гривень витратили на поїздки із Запоріжжя до міст Оріхів та Вільнянськ, селища міського типу Степногірськ, а також села Біленьке, та у зворотному напрямку. Перевезення здійснювали у травні – для працівників медзакладу. Варто додати, що їх здійснювало ТОВ “Феникс-Авто”, співвласником якого є Сергій Кондратюк. Його раніше пов’язували із “наглядачем” Євгеном Анісімовим.  

15 мільйонів гривень за спецпроцедурою витратила “Міська лікарня №6”. Найбільше – на систему комп’ютерної томографії InsitumCT 338 в комплекті, яка коштувала 9 мільйонів гривень. Її придбали у серпні цього року. Ще декілька мільйонів сплатили за рентгенапарат та півтора мільйони – за апарати штучної вентиляції легень

Трохи менше розподілила “Міська лікарня №10” Запорізької міськради, яка загалом уклала угод на 14,62 мільйона гривень. Найбільше коштів медзаклад спрямував на закупівлю засобів захисту. Зокрема, у квітні придбав захисних комбінезонів на 3,78 мільйона гривень (по 350 грн за штуку). Також у квітні закупив респіраторів на 2,96 мільйона гривень (по 80 грн за штуку) та медичних масок на 2,79 мільйона гривень (по 13 гривень за штуку).

Серед лікарень Запорізької області найменше спеціальною процедурою скористалася “Розівська центральна районна лікарня”. За перші шість місяців карантину лікарня зробила одну закупівлю – придбала набір реагентів для транспортування та зберігання клінічного матеріалу за 659 гривень. Проте, ця лікарня не визначена для шпиталізації пацієнтів з COVID-19. А серед опорних лікарень області, які визначили для шпиталізації “ковідних” пацієнтів, найменше коштів розподілила “Міська лікарня №2” Запорізької міськради – вона уклала 13 договорів на 740 тисяч гривень. 

Наголосимо, що бюджетні установи крім “ковідних” закупівель, могли також замовляти частину неохідних товарів через конкурсні закупівлі або за звичайною процедурою звітування.

НАЙБІЛЬШІ ПОСТАЧАЛЬНИКИ

Найбільшим постачальником у Запорізькій області за спецпоцедурою впродовж шести місяців виявилось київське ТОВ “Сучасна лікарня”. З підприємством уклали 11 угод вартістю 22,2 мільйона гривень – здебільшого, на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень. Власниця та директорка підприємстваСвітлана Спірідонова

Інше підприємство, ТОВ “Техмед Кардіо”, постачало цілий спектр продукції – від апаратів штучної вентиляції легень до ліжок та концентраторів кисню. З ним загалом уклали 33 угоди на 13,63 мільйона гривень. Керівником та власником підприємства зазначений Юрій Василенко. Разом з тим, компанії “Техмед Кардіо” та “Сучасна лікарня” згадувались у кримінальному провадженні, розпочатому ГУ ДФС у м. Києві 2019 року щодо можливого ухилення від сплати податків. Фігурантом цієї справи також стало ТОВ “МК Медгрупп”

Останнє продало товарів у Запорізькій області за спецпроцедурою на 13,4 мільйона гривень – за перші шість місяців карантину. Найбільше поставили захисних костюмів, медичних масок та халатів. Засновниця та директорка ТОВ “МК Медгрупп” – Людмила Литовка.  

Наразі ТОВ “Сучасна лікарня”, ТОВ “Техмед Кардіо” та ТОВ “МК Медругрупп” пов’язують з іншим підприємством, ТОВ “Український центр медичних технологій”, співвласником якого є Герман Фісталь. Він своєю чергою є сином Еміля Фісталя, який мав дружні стосунки з вже колишньою головою комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяною Бахтєєвою

Крім того, найбільшими постачальниками Запорізької області виявились ТОВ “Мед Ексім” та ТОВ “Ідевіа”, з якими уклали угод на 10,33 та 7 мільйонів гривень відповідно. Зокрема, “Мед Ексім” поставило систему комп’ютерної томографії у “Міську лікарню №6”, а “Ідевіа” продало порошок для ін’єкцій Meropenem “Міській лікарні №9”. 

До рейтингу головних постачальників потрапило й ТОВ “Епіцентр К”, яким співволодіють Олександр та Галина Гереги, а також Тетяна Суржик. На Запоріжжі бюджетні заклади зробили торгівельній мережі “Епіцентр” замовлень на 2,75 мільйона гривень. Олександр Герега – це нардеп та член депутатської групи “За Майбутнє”. Він також був нардепом у 2012-2014 роках і тоді входив до фракції Партії регіонів. Відомий також тим, що голосував за “диктаторські закони” від 16 січня 2014 року. Ще він є одним з найбагатших українців – цього року капітал Гереги оцінили у 1,3 мільярда доларів. 

НА ЩО ВИТРАЧАЛИ КОШТИ

Приблизно 38% з 200 мільйонів гривень витратили на обладнання та ліки, майже стільки ж – на дезінфікуючі засоби, меблі, термометри, тести, реагенти та дрібніші матеріали. 

Але серед іншого, за “ковідною” процедурою закуповували послуги з виплати та доставки одноразової грошової допомоги у сумі 1000 гривень окремим категоріям населення, купляли бензин, замовляли навчання спеціалістів. І навіть міняли двері в будівлі прохідної КП “Водоканал” у Запоріжжі. 

Останні роботи мала виконати до кінця травня ТОВ “Компанія Позитив” за 8,5 тисячі гривень. Нині підприємством володіє Максим Гайдай. Раніше власником був Микола Бєлийдепутат Запорізької міської ради минулого і нинішнього скликання від “Європейської Солідарності”. У своїй біографії Бєлий вказується як директор ТОВ “Віконда-Запоріжжя”. Саме директором одного з фірмових салонів “Віконди” в Запоріжжі був Максим Гайдай.

Деякі із проведених закупівель навряд можна назвати економічно обгрунтованими. Наприклад, до п’ятнадцяти основних постачальників Запорізької області увійшов також місцевий підприємець Валерій Доброс, з яким у березні-серпні уклали десять угод загальною вартістю 2,7 мільйона гривень. При цьому, у травні поточного року комунальники Токмака замовили у нього апарати штучної вентиляції легень на чверть дорожче, ніж до цього замовила сусідня Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня.

Тому тут варто сказати, що “ковідна” процедура закупівель стала корисною у ситуації, коли була потреба швидко придбати обладнання для лікарні чи засоби дезінфекції для школи. Разом з тим, вона створила додаткові умови для зловживань. Тому зараз, коли минув майже рік після її запровадження, варто поставити питання про співвідношення терміновості і ціни придбань – бюджетні витрати цілком можна було б зменшити. 

Антон Філіппов,
для “Запорізького проекту розслідувань”

 

Підтримати проєкт

 

 

Комментувати