• 22 Чер /2021
  • UA | RU

Наші статті

Рік після трагедії: як у Запоріжжі судять посадовців за смерть у парку 8-річної дівчинки

Парк "Дубовий гай", світлина vv.com.ua

Минуло більше року з дня загибелі маленької Ані Ждан у комунальному парку Запоріжжя «Дубовий Гай» через падіння дерев’яної скульптури. Обвинувачення пред’явили ексдиректору парку і його заступнику, але дати оцінку їх діям суд зможе ще не скоро.

КІЛЬКА ДНІВ ТРАГЕДІЇ

Подія трапилась 8 березня 2020 року. 8-річна дівчинка Аня Ждан відпочивала разом з батьками у центральному парку міста. Дитина вилізла на дерев’яну скульптуру ведмедя, що несе Машу в кошику на плечах. Фігура вагою близько 200 кілограмів впала на дівчинку і придавила. На місце викликали “швидку”. У реанімації наступного дня Аня померла.

Десятки місцевих жителів понесли в парк квіти та дитячі іграшки на згадку про загиблу дівчинку. Незабаром там з’явилась і світлина дитини з написом «Пробач нас».

Квіти для Ані, світлина – vv.com.ua

Директор парку Олег Комаренко заявив, що того дня в «Дубовому Гаю» були попереджувальні таблички, що чіпати дерев’яні фігури не можна. І натякнув, що у трагедії є вина самих батьків:

«Є відео як це відбулося. Дитина знаходилася без нагляду батьків, вони прибігли пізніше, після нещасного випадку. Як з’ясувалося пізніше, вони, скоріш за все, святкували в одному з кафе. До того ж поряд були попереджувальні написи про те, що залазити на фігури не можна», – цитували слова Комаренка 9 березня на офіційному сайті мерії.  

Позиція керівництва парку викликала значну критику. Люди, які в той день були в парку повідомляли, що ніяких табличок в день трагедії не було. У якості доказів публікували у соцмережах світлини з парку від 8 березня 2020 року. 

ГУЧНА СПРАВА

Після трагедії у місті почали одразу 2 розслідування – одне службове, котре ініціювали у Запорізькій міській раді, а друге – кримінальне.

Правоохоронці почали розслідування одразу в день трагедії 8 березня — на місце події виїжджав наряд патрульної поліції та слідчо-оперативна група. Працівники поліції опитали відвідувачів та працівників парку, а також вилучили записи з камер відеоспостереження та необхідну документацію парку. З приводу події тоді порушили кримінальну справу за статтею про службову недбалість (ст. 367 КК), яку невдовзі перекваліфікували на порушення правил безпечної експлуатації будівель і споруд, що спричинило загибель людини (ч.2 ст. 275 КК). 

За останньою статтею вже 11 березня підозру у справі оголосили заступнику директора парку з технічних питань Геннадію Мишьякову.

Йшлося про наказ за підписом директора парку «Про демонтаж дерев’яних скульптур», датований ще 4 березня 2020 року, за чотири дні до інциденту. Наказом передбачалося демонтувати аварійні дерев’яні скульптури поблизу містечка атракціонів. Контроль за виконанням цього документу поклали саме на Геннадія Мишьякова. Він начебто 5 березня склав акт про демонтаж скульптур, якого насправді не було.

Під час досудового розслідування Мишьяков почав розповідати, що обслуговування дерев’яних скульптур не входило до його обов’язків. Про трагедію він дізнався 8 березня від працівників парку, а наступного дня його викликав директор та під погрозами начебто змусив підписати вказаний акт.

У березні минулого року Мишьякову обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту – заборонили залишати житло з 22.00 до 6.00. А у травні змінили запобіжний захід на особисте зобов’язання. Адвокати заступника директора парку намагалися скасувати повідомлення про підозру. Зокрема, тому, що її вручили, коли Мишьяков перебував у лікарні, що позбавило його можливості зрозуміти свої права та зміст повідомлення. 

Щодо самого директора парку, то після поховання Ані Ждан мер міста Володимир Буряк повідомив, що в рамках службового розслідування міськради Комаренка відсторонили від посади, а 13 березня звільнили. Потім з’ясувалося, що насправді договір з директором розірвали за угодою сторін. Директором парку «Дубовий Гай» Олег Комаренко вперше призначався 2016 року. Раніше, з 2010 року, займався підприємницькою діяльністю у сфері спорту. Був відомий як власник запорізького спортивного клубу «Медведь». 

Підозру у справі про загибель дитини звільненому директору оголосили лише 18 серпня 2020 року — за статтею про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК).

ЗАСІДАННЯ, ЯКІ ПЕРЕНОСЯТЬ

2 вересня 2020 року прокуратура скерувала обвинувальний акт щодо Геннадія Мишьякова до Жовтневого районного суду Запоріжжя. У жовтні у той же суд надійшов обвинувальний акт стосовно Олега Комаренка. Їх стали судити окремо.

У справі Комаренка лише на початку лютого 2021 року суд провів підготовче засідання. Адвокати батьків дівчини клопотали про об’єднання справ Комаренка та Мишьякова в одне провадження. 

Але суд вважає, що справи перебувають на різних стадіях та мають та різні статті обвинувачення. Тому суд визнав, що об’єднання є недоцільним і таким, що ускладнить судовий розгляд.

Чергове слухання у справі Комаренка мало відбутися 15 лютого, проте розгляд справи відклали через зайнятість адвоката. Так само перенесли наступне засідання і 22 лютого: до суду не з’явився представник КП «Дубовий Гай». Наразі відомо, що нове засідання призначили на 31 березня 2021 року. 

Розгляд справи Мишьякова мав початися значно раніше – ще у листопаді минулого року. Але судове засідання так само перенесли. Останнє слухання у справі провели 11 березня цього року, оголосивши обвинувальний акт, також було визначено обсяг та порядок дослідження доказів. Наступне засідання планується 8 квітня 2021.

«Я НАМАГАВСЯ ВРЯТУВАТИ ДИТИНУ»

Поки йдуть затяжні судові процеси, люди вимагають справедливості на вулиці. У березні, на річницю трагедії, під будівлею Запорізької міської ради батьки Ані Ждан та місцеві жителі влаштували мітинг. Учасники акції обурювалися, що за рік у справі фактично нічого не змінилося. 

Мітинг у Запоріжжі, світлина Валерія Бутенка

Олександр Ждан, батько загиблої дівчинки, озвучив перед журналістами кілька запитань заступнику мера Запоріжжя Володимиру Волобуєву та керуючому справами виконавчого комітету Запорізької міськради Роману Омельяновичу. Зокрема, що за рік зроблено в парку, щоб подібні трагедії не повторилися. Також чоловік запитував про результати службового розслідування щодо посадових осіб КП «Дубовий гай». Адже, їх так офіційно і не оприлюднили.

Колишній директор парку Олег Комаренко і нині продовжує наполягати, що це був тільки нещасний випадок.

Олег Комаренко, світлина iz.com.ua

«Коли сталася ця трагедія, я був на острові Хортиця з родиною. Мені подзвонили та повідомили, що в нашому парку “ЧП”. Я туди приїхав близько 14.20, швидка дівчинку вже забирала. Я побачив, хто батьки, взяв тата і сказав – поїхали, будемо допомагати. Ми поїхали до обласної дитячої лікарні. Я намагався врятувати дівчину, як рятував би будь-яку іншу дитину.

Лікарі нам дали перелік необхідного і ми поїхали це купувати. Всі препарати я купував за свої кошти, мені було ніяково сказати батьку – бери купуй. Близько 22.00 ночі я залишив лікарню, а на ранок наступного дня мені подзвонив батько і сказав, що донька померла та попросив допомогти з похованням. У цьому я також допоміг», – розповідає Олег Комаренко.

З його слів, вже потім батько йому повідомив, що буде розбиратися у цій справі.  

«Щодо мене почався справжній пресинг, і на одному з етапів почало складатися враження, ніби я когось навмисно вбив. Але трапився нещасний випадок. Як ви уявляєте собі можливість на 54 гектарах землі парку, який не має огорожі та фактично не охороняється, контролювати роботу кожного працівника та дії кожного відвідувача? Це безумство», – додає Комаренко.

Він не вважає, що судові процеси у справі затягуються. 

«Один раз я хворів, здавав аналізи на “ковід”. В інший раз була “накладка” в адвоката. Ну якщо це назвати затягуванням… А щодо проведеного мітингу, то я не вірю, що можна проявляти таку політичну активність, коли у тебе горе. Це потрібно бути специфічною людиною», – коментує ексдиректор парку. 

Як розповів Олександр Ждан, вже пішов другий рік з дня трагічної загибелі його маленької доньки, але покарання для винуватців не видно.

«Вважаю, що цю справу хочуть «поховати», – каже Олександр Ждан. – Причому, це вигідно як обвинуваченим, так і представникам міської влади. Ця судова тяганина й розрахована на те, щоб про загибель моєї дитини у Запоріжжя призабули. Але я певен, що ми доведемо справу до кінця, винні понесуть покарання».

Наразі за службову недбалість (ч.2. ст. 367 КК) Олегу Комаренку загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі зі штрафом або без такого. Для Геннадія Мишьякова за порушення правил безпечної експлуатації споруд, що спричинило загибель людини (ч.2 ст. 275 КК), найсуворішим покаранням також може стати ув’язнення на строк від 2 до 5 років.

Валерій Бутенко,
Ольга Приходько,
вперше опубліковано у виданні “Судовий репортер”

 

Комментувати