Як держбанк росії став власником головного розробника трансформаторів в Україні

Всеукраїнський інститут трансформаторобудування в Запоріжжі надзвичайно важливий для країни-агресора. З 2000-х років він забезпечив оновлення всієї енергосистеми росії. Зараз він, разом з двома іншим підприємствами енергетичного сектору, викуплений структурами Сбербанку росії та власника «МТС», мільярдера Євтушенкова.

З розбудовою промислових підприємств нашому місту відводилася особливе значення як головного розробника та постачальника трансформаторів. Навіть після розпаду СРСР єдиним науково-технологічним центром їх виробництва залишився розташований в Запоріжжі Всеукраїнський інститут трансформаторобудування. Взявши його під контроль в середині 2000-х, росія за короткий час впровадила новітні розробки та запустила виробництво трансформаторів, які до цього закуповувала в Україні. З того часу ми втратили стратегічне підприємство, а забрані країною-агресором технології інституту пішли для оновлення енергосистеми всієї росії, й зрештою забезпечили їй енергосполучення з окупованим Кримом.

В Запоріжжі росіянам зараз належить три важливих підприємства: АТ «ВІТ», ТОВ “Електрозавод – ВІТ” та Науково-інженерний центр “ЗТЗ-Сервіс“. Усі вони мають величезне значення для енергетичної безпеки всієї держави.

“Запорізький проєкт розслідувань” продовжує цикл публікацій про російські активи, які мають бути конфісковані в дохід держави.

ВКРАДЕНІ ТЕХНОЛОГІЇ

“Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування” (АТ “ВІТ”) – визнаний лідер світового трансформаторобудування. Завдяки накопиченій науково-дослідній базі інститут здатний розроблювати інноваційне електротехнічне обладнання, сучасне програмне забезпечення для його конструювання та виробництва. Разом з виготовленням дослідних зразків проводяться контрольні випробування та готується документація для запуску нових типів трансформаторно-реакторного обладнання в серійне виробництво.

Унікальними технологіями цього підприємства росіяни заволоділи 2006 року: тоді акції інституту викупило російське АТ “Холдингова Компанія “Електрозавод”.

Сталося це на фоні активної боротьби за інститут компаніями, пов’язаними з російським мільярдером Костянтином Григоришиним. Останньому на той момент вже належали декілька енергетичних підприємств включно з АТ «Запоріжтрансформатор», об’єднані в холдинг «Енергетичний стандарт».

При пропозиції Григоришина в 10 грн за кожну акцію “ВІТу”, “Холдингова Компанія “Електрозавод” давала 25 грн, заявивши про готовність інвестувати протягом 5 років в розвиток інституту 10 млн. доларів та забезпечити його замовленнями. Таким чином, навесні 2006 року контрольний пакет акцій (52%) запорізького інституту перейшов у власність росіян. До того підприємство належало колективу. 

Представники групи “Енергетичний стандарт” подавали численні судові позови під різними приводами з метою заблокувати проведення зборів акціонерів запорізького підприємства. Але в підсумку боротьбу за науковий інститут програли.

– Питання технології було головним та серйозним. Наявність технології – це той час, який самостійно неможливо надолужити. Його потрібно або взяти або перехопити. І ось це перше завдання, яке нам необхідно було вирішити, ми його вирішили, – пізніше зізнався в одному з інтерв’ю Леонід Макаревич, який на той час очолював “Холдингову Компанію “Електрозавод”.

В той час “Електрозавод” в російському місті Уфа розпочав активне будівництво підприємства з виробництва силових та розподільних трансформаторів. Під даний масштабний проєкт з виробництва нового обладнання й здійснювався викуп запорізького ВАТ “ВІТ”. Одразу ж після придбання росіяни розмістили величезне замовлення з проєктування технологічного обладнання вартістю $4 млн, а згодом ще на $1 млн.

Передбачалося, що уфімський завод стане одним з найбільших виробників трансформаторного обладнання в росії з обсягом продукції 27 тисяч МВА на рік. 

– Технології можна придбати, як це відбувається в країнах з відсталою економікою, або ж дуже довго розробляти. Чи є ще третій шлях, найпростіший, яким пішли ми, – придбати тих, хто виробляє технології, – похвалився керівник російського АТ “Холдингова Компанія “Електрозавод”.

Отримані технології запорізького інституту пішли не тільки на відкриття холдингом трансформаторного заводу в Уфі.

В компанії прямо вказували про впровадження розробок “ВІТу” на всіх виробничих потужностях АТ «Електрозавод». Очільник російського енергопідприємства ще й зізнавався в торгівлі технологіями українського підприємства:

– Ми продаємо технології та ліцензії. Можу назвати порядку 20-ти компаній по всьому світу, яким ми продаємо технологію проєктування, технологію трансформаторобудування, програмні продукти по трансформаторобудуванню. Це базовий інститут ( АТ «ВІТ», – ред.), який й проєктує наше обладнання. Далі йде виробництво – в Запоріжжі, Москві, Уфі…

На розробленому українським інститутом програмному забезпеченні згодом почало проєктувати понад 30 світових виробників. Однак коштом інституту став збагачуватися російський холдинг, продаючи ліцензії та укладаючи вигідні для розвитку власних підприємств угоди. Таким чином за безцінь було викачано найцінніші розробки, завдяки яким російське підприємство перетворилося в одного з лідерів енергетичного машинобудування.

… І ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА

Після викупу науково інституту, основні його виробничі площі росіяни переоформили на своє московське підприємство. Як свідчать фінансова звітність АТ «ВІТ», інститут щонайменше з 2011 року орендує в російської ХК «Електрозавод» 9-ти поверхову будівлю інженерного корпусу площею 16 674,4 кв.м. та 4-х поверхове приміщення лабораторно-експериментального корпусу.

На базі останнього росіяни вирішили зробити завод з випуску надпотужних силових трансформаторів, трансформаторів та реакторів спеціального призначення, а також дрібних партій спеціального технологічного обладнання. 

Для цього у 2006 році створили ТОВ «Електрозавод-ВІТ». Виробничі площі нового підприємства мали становити 32,5 тис квадратних метрів, з яких 5,8 тис квадратних метрів – новозбудованих приміщень на базі АТ «ВІТ». Проєктні потужності підприємства передбачали випуск продукції більш ніж на 17 тисяч МВА на рік.

Окремо росіяни подбали про придбання спеціалізованого сервісного підприємства з перевірки та безпеки роботи трансформаторів “ЗТЗ-Сервіс”. 

Науково-інженерний центр “ЗТЗ-Сервіс” з’явився у 1954 році як “відділ монтажу та експлуатації” Запорізького трансформаторного заводу. З того часу практично всі потужні трансформатори в СРСР були змонтовані та введені в експлуатацію під технічним керівництвом фахівців центру. Десятиліттями удосконалювалися технології з оновлення та продовження життя трансформаторного обладнання. 

З 1993 року відокремлене підприємство НІЦ “ЗТЗ-Сервіс” включили в план приватизації, перетворивши у відкрите акціонерне товариство, акціями якого володів колектив. В середині 2000-х центром, а точніше його науковою базою та архівом, так само зацікавилися росіяни. Вже 2008 року через низку проміжних фірм 98,4% акцій підприємства перейшли до “Холдингової компанії “Електрозавод”. 

Завдяки запорізьким підприємствам ХК “Електрозавод” перетворився у найбільшу в росії компанію з реконструкції та модернізації об’єктів енергетики. Підприємства холдингової компанії почали виробляти понад 3,5 тисячі найменувань енергообладнання: від трансформаторів і реакторів до спеціалізованої комутаційної та перетворювальної техніки.

ЗАМОВЛЕННЯ ВІД ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА

Уфімський трансформаторний завод з взятими в Запоріжжі технологіями запустили безпосередньо під державну програму модернізації енергетики росії. 

Йдеться про оновлення підстанцій та заміну обладнання в найбільшій на той час енергетичній компанії світу. В РАО ЕЭС включили сотні енергостанцій та енергопостачальних підприємств по всій росії. Завдяки повному контролю держави замовлення за програмою надавали російським підприємствам навіть тоді, коли закордонні виробники пропонували кращі умови — це було питанням політичним. Загалом, по 2010 рік на оновлення різного виду електрообладнання російський енергетичний монополіст закладав близько $32 млрд.

Згодом РАО ЕЄС ліквідували, розділивши на цілий ряд регіональних компаній. Однак  ХК “Електрозавод” продовжив виготовляти на замовлення новостворених монополістів електрообладнання на мільярди рублів.  

Зокрема для олімпіади в Сочі холдинг відвантажив Федеральній мережевій компанії «Россети ФСК ЕЭС» два трансформатора потужністю 40 МВА. Під замовлення цієї ж компанії протягом багатьох років підконтрольне росіянам запорізьке АТ «ВІТ» виготовляло головний силовий елегазовий трансформатор напругою 220 кВ потужністю 21 МВА.

Взяті з українського інституту трансформаторобудування розробки активно використовувались ХК “Електрозавод” під освоєння нових енергетичних програм.

– Ми успішно провели випробування перших автотрансформаторів на клас напруги 750 кВ, розроблених та виготовлених на території росії. І це вже подія більш значуща для нас, оскільки автотрансформатор спочатку складніший агрегат, ніж трансформатор. Щоб спроектувати та виготовити такий виріб, потрібен і досвід, і передові методи розрахунку та проєктування та технологічне обладнання та культура виробництва, та потужна випробувальна база, – вихвалявся заступник гендиректора «Електрозавод» Микита Сульдін.

Дані автотрансформатори були розроблені АТ “ВІТ”, спеціально під потреби «Россети ФСК ЕЭС». Після завершення випробувань автотрансформатори відвантажили на одну з найбільших підстанцій в росії, розташовану в Московській області.   

Зрештою “Електрозавод” поставив обладнання для окупованого Криму. 

Так, 23 липня 2017 року в закритий Україною порт Феодосія було доставлено партію трансформаторів для електростанцій, що незаконно будували в окупованому Криму. Постачання трансформаторів здійснювалось буксиром “Шквал” (Squal) та баржею “Damen Riversatar 3”. Компанія “Совфрахт” незаконно доставила ці електротехнічні агрегати. Раніше був укладений договір з “Електрозаводом” на постачання для Севастопольської ТЕС 7 трансформаторів потужністю понад 16 кВА на 525,9 млн рублів. Холдинг поставив й низку іншого обладнання. 

На сайті московської ХК “Електрозавод” підтверджувався факт відвантаження продукції.

У ВЛАСНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР РОСІЇ

Незадовго до війни в Україні АТ “Холдингова Компанія «Електрозавод”, до якої входять запорізькі підприємства, перейшла під контроль російських державних структур і власника мережі “МТС” Володимира Євтушенкова. 

Так, в грудні 2020 року російське ТОВ «Мегаполіс-Інвест» купило 64,37% пакету акцій АТ «Електрозавод» та 100%-у частку ТОВ «Електрокомбінат» за 24,7 млрд рублів. Згодом докупило ще 29,64% пакету акцій – і частка ТОВ «Мегаполіс-Інвест» в АТ «Електрозавод» зросла до 94,01% статутного капіталу компанії. 

В свою чергу, «Мегаполіс-Інвест» на 75,8 % належить АФК “Система” та 24,1% – ТОВ “Сбербанк Інвестиції”. Варто додати, вони надали ТОВ «Мегаполіс-Інвест» акціонерне фінансування в розмірі 11 млрд рублів і 3,5 млрд рублів відповідно. Крім того, “Сбербанк Інвестиції” надало ТОВ «Мегаполіс-Інвест» позикове фінансування на 10,2 млрд рублів.

“Сбербанк Інвестиції” є дочірньою структурою російського державного “Сбербанку”, майно якого в Україні підлягає націоналізації. 

АФК «Система» належить одному з найближчих друзів путіна – мільярдеру Володимиру Євтушенкову. В квітні, після включення Великобританією в санкційний список, російський олігарх одразу ж склав повноваження голови правління АФК «Система» та передав частину компанії своєму синові. Євтушенкову також належить одна з найбільших оборонних компаній світу «РТІ Системи», яка постачає радіотехнічне обладнання Міноборони росії. 

Наприкінці травня цього року його внесли в український санкційний список. 24 серпня до Вищого антикорупційного суду надійшов позов про конфіскацію майна Володимира Євтушенкова в Україні. Це перші позовні вимоги, висунуті Міністерством юстиції про стягнення активів громадян країни-окупанта.

Ольга Приходько,
Руслан Афончиков,
Тарас Боросовський,
“Запорізький проєкт розслідувань”

Фото – Олексій Толмачов

Матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR за підтримки МЗС Норвегії. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію IWPR та МЗС Норвегії.