Проросійські партії на Запоріжжі: які політсили заборонили та що буде з їхніми депутатами
Не зумівши розкачати ситуацію всередині України для зміни влади на більш лояльну, путін почав повномасштабну війну. Окрему роль у спробах дестабілізувати ситуацію в країні грали проросійські політичні сили.
Навіть після воєнної агресії кремлівський режим намагається опиратися на лояльні до себе партії. Є чимало прикладів, коли представники низки відповідних політичних сил переходять на бік ворога. Тож центральна влада України, вбачаючи у діяльності цих партій небезпеку, пішла шляхом їхньої заборони.
Які партії, що представлені в Запорізькій обласній та міській радах, потрапили під заборону та що буде з їхніми депутатами – в матеріалі “Запорізького проєкту розслідувань”.
ЗАБОРОНА ПАРТІЙ
18 березня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про призупинення на час воєнного стану діяльності низки політичних партій.
“Рішення прийняли, враховуючи повномасштабну війну, розв’язану російською федерацією, та зв’язки деяких політичних структур з цією державою”, – пояснив Президент України Володимир Зеленський.
Наступного дня він ввів рішення РНБО в дію. Таким чином навесні цього року центральна влада призупинила діяльність 11 партій.
3 травня Верховна Рада ухвалила закон, який вже прямо заборонив в Україні партії, діяльність яких “має характер колабораціонізму і спрямована на повалення в Україні державного ладу, знищення і підміни національної ідентичності її громадян”.
Ухвалення закону дало можливість Міністерству юстиції України через суди припиняти діяльність проросійських партій. Протягом червня-липня цього року Восьмий апеляційний суд Львова задовольнив всі позовні вимоги Мін’юсту та заборонив 16 політичних сил.
Рішення щодо заборони партій “Опозиційний блок”, “Ліва опозиція”, партії “Русь єдина” (“Партія політики Путіна”), Комуністичної партії України, “Робітничої партії України”, «Блок Володимира Сальдо», партій “Наші”, “Держава” і «Справедливості та розвитку» вже набрали законної сили – через сплив строків подання апеляційної скарги.
Решта партій подала апеляційні скарги до Верховного Суду.
ЯК ПАРТІЇ ПІДРИВАЛИ УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ
20 червня Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова виніс рішення про заборону “Опозиційної платформи – за життя”. ОП-ЗЖ – чи не найбільша та найактивніша проросійська політична сила в Україні.
У позові Мін’юст прохав заборонити партію на підставі встановлених фактів її антиукраїнської діяльності. Вказувалося, що керівництво партії та її окремі представники демонстративно підтримували та популяризивали агресивну антиукраїнську політику рф.
Представники “Опозиційної платформи – За життя” у вересні минулого року відкрито вітали путінську партію “Єдина Росія” та особисто її голову Дмитра Медведєва з перемогою на парламентських виборах.
Привітання розміщували на сайті ОП-ЗЖ, також кум путіна та голова політради партії Віктор Медведчук особисто телефонував Медведєву.
В жовтні минулого року співголова ОП-ЗЖ Вадим Рабінович зустрічався з заступником керівника адміністрації президента рф, так званим куратором “українського напрямку” Дмитром Козаком в Москві. Як Рабінович згодом написав у соцмережах, він “довів до Козака позицію партії з ключових питань зовнішньої та внутрішньої політики”.
Це при тому, що частина України на той момент вже була окупована, а росія визнана країною-агресором.
До позову Мін’юст долучив також висновки експертизи, зробленої в рамках раніше відкритих кримінальних проваджень. Згідно висновків, ОП-ЗЖ розміщувала новини, що “формували у суспільства думку про наявність в Україні націонал-соціалістичного (нацистського) режиму, його підтримку владою, про геноцид російськомовного населення та жителів Луганської та Донецької областей”.
Ці новини мали пропагандистський характер, формували антиукраїнські настрої та містили ознаки інформаційного впливу, спрямованого на підрив української державності.
Висловлювання путіна під час оголошення ним так званої “спеціальної військової операції в Україні” 24 лютого, були схожими за внутрішнім психологічним змістом з тезами у новинах, опублікованих на сайті партії ОП-ЗЖ.
Навіть після повномасштабного вторгнення представники партії допомагали окупантам.
До суду надали повідомлення Маріупольської міськради про те, що представники партії не лише підтримали окупантів у місті, вони виступали інформаторами ворожої армії та фактично корегували обстріли.
Суд вказав, що належна реакція зі сторони партії на численні випадки співпраці її членів з окупантами була відсутня. Зрештою дійшов висновку, що члени ОП-ЗЖ, за мовчазної згоди партії, схвалювали та сприяли діям держави-агресора. Отже своїм рішенням Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова заборонив діяльність ОП-ЗЖ.
До схожих висновків дійшли щодо інших проросійських сил.
У справі про заборону Партії Шарія були долучені акти оглядів низки дотичних до політичної сили Telegram- та Youtube-каналів, з оцінкою їх вмісту.
З тих же причин потрапила під заборону партія “Опозиційний блок”. Голова її фракції у Верховній Раді Вадим Новинський називав розпочату росією війну на Донбасі “громадянським конфліктом”. В програмі діяльності партії пріоритетним напрямком було надання російській мові статусу офіційної.
“Опозиційний блок”, на відміну від ОП-ЗЖ та Партії Шарія, вирішив не подавати апеляційну скаргу на рішення суду. Тобто, вона буде остаточно заборонена, а її майно – передане державі.
“ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК” В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛРАДІ
Три партії, які Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова визнав забороненими, мають представників в Запорізькій обласній та міській радах.
“Опозиційний блок” провів на виборах 2020 року до Запорізької обласної ради 8 депутатів – з 84-х.
Від партії до ради потрапив екснардеп з Мелітополя Євген Балицький, який став головою фракції. Її членкиня і водночас керівниця запорізької регіональної організації Опоблоку Людмила Любім отримала посаду заступниці голови ради.
У березні фракція Опоблоку призупинила свою діяльність в раді на виконання рішення РНБО, а її депутати стали позафракційними. Про призупинення діяльності фракції стало відомо 29 березня.
Натомість представники політичної сили створили депутатську групу “За Україну”, до якої увійшов майже весь “опоблоківський” склад. Зокрема – Анатолій Блоха, Олексій Кравчун, Олена Крикун, Людмила Любім, Сергій Путря та Микола Пастушенко. Уповноваженою представницею групи стала Людмила Любім.
Не увійшов в групу Ігор Чумаченко, а також Євген Балицький. Згодом з групи виключили Миколу Пастушенка, оскільки він, як і Балицький став зрадником.
На початку травня Пастушенко проголосив себе “головою військово-цивільної адміністрації м. Дніпрорудне” (Василівський район, Запорізька область). Він пропонував іншим посадовцям з Дніпрорудного співпрацювати в окупаційній міській раді та агітував жителів допомагати росіянам.
Балицький ще в березні надав можливість ретрансляції в Мелітополі каналу Росія-24 на базі свого телеканалу МТВ-Плюс. Він почав роздавати інтерв’ю російським ЗМІ. У травні Балицький проголосив себе “губернатором Запорізької області” від окупаційної влади. На Мелітопольщині він почав видавати російські паспорти та став організатором референдуму з приєднання до росії.
Пастушенка та Балицького досі не позбавили депутатських мандатів.
Посаду заступниці голови Запорізької обласної ради продовжує обіймати Людмила Любім, яка має багаторічний досвід діяльності в Партії регіонів.
Минулого скликання Любім так само обиралася депутаткою облради від “Опозиційного блоку”. До цього, у 2010 році, ставала обласною депутаткою від Партії регіонів, від якої 2012 року балотувалася до Верховної Ради.
На той час Любім була помічницею нардепа-регіонала Артема Пшонки – сина Генпрокурора часів Януковича Віктора Пшонки. Уродженка Краматорська Людмила Любім з 2011 року також очолювала благодійний фонд Артема Пшонки «Роби добро». Пшонка 2014 року голосував за “диктаторські закони” – пакет антидемократичних законів, що обмежували низку прав і свобод громадян України, а після Євромайдану втік з країни.
Після цього Любім стала партійною діячкою від Опоблоку. 2020 року вона очолила регіональний осередок партії та пішла на вибори до обласної ради разом з Балицьким, який ніколи не приховував проросійських поглядів.
2017 року він організував разом з лідером мелітопольського “Антимайдану” Катериною Уманець ходу “Безсмертного полку”. Того ж року проти нього відкривали кримінальну справу за сепаратистські висловлювання. На той час Балицький був нардепом від Опоблоку від Мелітопольщини і висловив думку про можливість відокремлення території свого округу.
Водночас на виборах 2020 року Любім представляла Балицького як члена “однієї команди”. Вона публікувала його відеозвернення та поширювала привітання від мелітопольського осередку Опоблоку з Днем визволення міста від німецьких загарбників.
До привітання того року долучили фото з мітингів з попередніх років – з купою вже забороненої радянської символіки та прапорами Партії Регіонів.
Як керівниця регіонального осередку партії Людмила Любім не робила заяв щодо російської воєнної агресії. Натомість зараз демонструє у соціальній мережі Фейсбук, що стала волонтеркою. Чимало дописів на її сторінці тепер стосуються надання гуманітарної допомоги.
Інші депутати від “Опозиційного блоку” майже не проявляють публічної активності у соцмережах.
“ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ” В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛРАДІ
Найчисельнішою фракцією в Запорізькій облраді після виборів 2020 року стала фракція ОП-ЗЖ. Партія змогла провести до ради 23-х депутатів.
Від ОП-ЗЖ обрався екснардеп Сергій Кальцев, який очолив відповідну фракцію. Його брат Володимир Кальцев нині є чинним нардепом від партії та очолює її запорізьку регіональну організацію.
Володимир Кальцев 2003, 2006 та 2010 року балотувався на посаду Запорізького міського голови від Партії регіонів. У Запоріжжі він відомий як засновник і власник групи компаній “Александр”, орендар численних земельних ділянок. З ініціативи Кальцева у Запоріжжі був знищений сквер Яланського.
Сергій Кальцев – нардеп-регіонал. Він був народним депутатом від Партії регіонів кількох скликань – 2006 та 2012 року.
Наприкінці лютого цього року Сергій та Володимир Кальцеви розмістили у Фейсбуці майже ідентичні заяви – з закликом до депутатів місцевих рад в Запорізькій області приєднатись до лав територіальної оборони, волонтерського руху, стати донорами.
Від регіональної організації ОП-ЗЖ теж зробили офіційну заяву. В ній наголосили на здобутках двох представників партії – міського голови Дніпрорудного Євгена Матвєєва та т.в.о. міського голови Бердянська Олександра Свідла, які відмовилися співпрацювати з “незваними гостями”.
26 березня обласна фракція “Опозиційної платформа – За життя”, на виконання вимоги РНБО, призупинила діяльність. Надалі її депутати сформували групу “Платформа за життя та мир”. Групу очолив Сергій Кальцев, який навесні розміщував дописи про надання гуманітарної допомоги.
Натомість, до початку повномасштабного вторгнення він публікував у Фейсбуці низку посилань на телеграм-канал біглого прем’єр-міністра України часів Януковича Миколи Азарова.
Кальцев систематично робив дописи про здобутки радянської епохи, публікував привітання з днем радянської армії 23 лютого, водночас писав про “приниження мільйонів російськомовних громадян України” та “українських нацистів”.
Про зрадництво саме з боку представників ОП-ЗЖ в Запорізькій області зараз відомо найбільше.
В Енергодарі на бік окупантів ще в березні перейшов депутат міської ради від ОП-ЗЖ Андрій Шевчик – він очолив незаконну окупаційну “народну раду”. Шевчик обіцяв окупантам швидко встановити в Енергодарі “руський мір” і вивісити “руські прапори”.
У Мелітополі на бік окупантів перейшли депутати міської ради від ОП-ЗЖ Андрій Румянцев та Дмитро Трухін.
Допомагати військам рф почав заступник голови Мелітопольської районної ради і так само представник ОП-ЗЖ Андрій Сігута. За повідомленням Генпрокуратури, Сігута підбурював місцевих жителів збирати і передавати окупантам відомості про розташування підрозділів ЗСУ, в тому числі задіяних для оборони міста Запоріжжя.
Кримінальне провадження за статтею про зрадництво відкрили також щодо Володимира Рикуна – голови Михайлівської громади на Запоріжжі, який обирався від ОП-ЗЖ.
В Бердянську на бік окупантів перейшла заступниця голови Бердянської районної державної адміністрації та депутатка Приморської міської ради від ОП-ЗЖ Ольга Галаніна. Жінка здійснювала пошук інформації для окупантів. Своїм знайомим і родичам вона повідомляла, що буде “працювати на тій же роботі, проте на стороні російської федерації”.
Почала співпрацювати з окупантами депутатка Чернігівської селищної ради на Запоріжжі Ілона Щипенко. Вона свідомо і добровільно пішла на співпрацю з росіянами, котрі призначили її “виконувачем обов’язків мера” у Чернігівці. Щипенко дякувала їм за “надану допомогу”. Раніше вона була головою районної парторганізації ОП-ЗЖ.
В телеграм-каналі “Зрадники Бердянська” публікувалася також інформація про перехід на бік окупантів депутатки Запорізької обласної ради від ОП-ЗЖ Оксани Невзорової.
“Швидко перевзулася та зараз працює на орків «на посаді» директора ринку. Встановлює торговцям тарифи, погрожує всім підприємцям, не тільки на ринку, та взагалі по всьому місту”, – йшлося у повідомленні.
Невзорова в березні увійшла до новоствореної групи в обласній раді “Платформа за життя та мир”. Її акаунт у Фейсбуці зараз закритий від громадськості.
“ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ” В ЗАПОРІЗЬКІЙ МІСЬКРАДІ
Запорізька міська рада з початком повномасштабного вторгнення стала однією з найзакритіших місцевих рад країни. На сайті ради не оприлюднюються проєкти рішень та рішення депутатів, також не публікуються проєкти рішень і рішення виконкому.
Натомість депутати продовжують збиратися на сесії, значна їх частина – це обранці від ОП-ЗЖ. Партія змогла провести на виборах 2020 року до міськради 13 депутатів з 64 обранців.
Головою фракції від ОП-ЗЖ став колишній регіонал Роман Таран з багаторічним досвідом роботи на підприємствах Володимира і Сергія Кальцевих. У міськраді Таран став заступником міського голови Запоріжжя з земельних питань і питань комунальної власності.
28 березня міська фракція ОП-ЗЖ ухвалила рішення про призупинення своєї діяльності та створила депутатську групу “Платформа за життя та мир”. З 13 депутатів, яких провела до міськради партія, до групи увійшли 12 чоловік (окрім Людмили Шаталової, яка померла минулого року).
Міські депутати ОП-ЗЖ, як і запорізьке керівництво партії, активно звітують у соцмережах про надання гуманітарної допомоги.
Депутат Денис Симаков пише у Фейсбуці про допомогу військовим. Схожі публікації розміщують Валентин Зарва, Сергій Журавель та Олег Домбровський.
Депутат, обраний від ОП-ЗЖ, Олександр Курніков в квітні навіть написав звернення голові Нацполіції України Ігорю Клименку з проханням долучити його до лав МВС.
Водночас Курніков – голова місцевого союзу ветеранів “Беркуту”.
2017 року вказаний союз за його керівництва організував в Запоріжжі боксерські змагання в пам’ять загиблого на Майдані “беркутівця”.
В якості подарунку учасникам турніру роздавали книжку “Непокоренный “Беркут”, авторства офіцера-“беркутівця” Дмитра Собини, який після подій на Майдані втік до окупованого Криму. Книжка загалом виправдовує дії “Беркуту” під час Революції Гідності. Вказану “літературу” широко рекламували російські ЗМІ, повідомляючи, що Собина став “жертвою українського режиму”.
Після турніру в місті зчинився скандал зі звільненням поліцейських, які брали участь в цих змаганнях.
ПАРТІЯ ШАРІЯ В ЗАПОРІЗЬКІЙ МІСЬКРАДІ
“Партія Шарія” провела 2020 року до Запорізької міської ради найменше обранців – 5 депутатів. Нагадаємо, ідейний лідер та фактичний засновник цієї політичної сили – проросійський блогер Анатолій Шарій.
Він називав події на Донбасі “громадянською війною за участю іноземних сторін”.
В Україні його виступи активно транслювали в ефірах телеканалів, контрольованих одним з лідерів ОП-ЗЖ, кумом президента рф Віктором Медведчуком. Також використовували російські пропагандистські ЗМІ, зокрема, «Россия-24», «Россия-1», телеканал міністерства оборони рф «Звезда» тощо.
В жовтні 2021 року Анатолій Шарій відвідав Москву та, опісля, заявив в ефірі “Соловйов Live”, що почувається там як вдома.
У Запоріжжі від його партії до ради потрапив Сергій Нікулін, який досі значиться керівником житомирського обласного осередку Партії Шарія.
Житомирський офіс партії фінансувався з невідомих джерел.
Журналісти Bihus.Info виявили, що неофіційні витрати Партії Шарія в рази перевищували витрати, про які політична сила офіційно звітувала перед НАЗК.
Від партії в Запоріжжі до ради також обрався безробітний Олексій Вівчарюк, якого згодом замінили на безробітного Олександра Скирту. Обрався доцент кафедри Хортицької національної академії Віктор Філас – під час виборів його представляли як прихильника Анатолія Шарія.
Інша обраниця Віталіна Яковлєва зазначала, що працює медичною сестрою у “Міській лікарні № 9”. Вона очолила обласний осередок партії.
Після початку повномасштабної війни депутати від Партії Шарія припинили діяльність своєї фракції, втім не створювали ніяких депутатських груп. Тепер вони – позафракційні депутати. “Шараївці” так само демонструють, що стали волонтерами. З-поміж депутатів продовжують вести свої сторінки у Фейсбуці троє – Сергій Нікулін, Олександр Скирта та Віталіна Яковлєва. Вони переважно пишуть про надання гуманітарної допомоги.
Раніше ж запорізький осередок партії робив дописи про “тарифні геноциди”, публікув протести стосовно закриття медведчуківських телеканалів «112 Украина» та «NewsOne», поширював дописи про “мовний геноцид” та безпосередньо блоги Анатолія Шарія з його антиукраїнськими тезами.
Нікулін навіть після початку війни публікував посилання на ютуб-канал Шарія, де той висміював намагання влади заборонити партію.
Нагадаємо, минулого року СБУ оголосила Шарію підозру – зокрема за статтями про державну зраду (ст. 111 КК України) та порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками (ст. 161 КК України).
ЩО БУДЕ З ДЕПУТАТАМИ?
У вересні Верховний суд України остаточно заборонив партію ОП-ЗЖ та Партію Шарія. Вони, як і Опоблок, припинять своє існування, а майно партій перейде державі. Водночас заборона проросійських політичних сил не передбачає позбавлення мандатів їхніх депутатів – вони продовжують працювати у місцевих радах.
Виправити це покликані законопроєкти, подані до Верховної Ради України.
Зокрема, до парламенту подали законопроєкт № 7476. Ним пропонують автоматично позбавляти мандатів депутатів, які були висунуті забороненими проросійськими партіями на виборах, або перебували у фракціях таких партій.
Замість місцевих рад, які втратять через вказані новели повноважність (у разі, якщо більше половини депутатів ради опиниться від проросійських партій), пропонується утворення військово-цивільних адміністрацій.
Ця законодавча ініціатива з літа проходить процедуру ознайомлення. Також у законопроєкта з’явилося три альтернативні версії: 7476-1, 7476-2, 7476-3.
Вказані ініціативи дуже важливі, бо мають вирішити головне питання – позбавлення повноважень депутатів від проросійських сил.
Антон Філіппов,
Ольга Приходько,
“Запорізький проєкт розслідувань”
Матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR за підтримки МЗС Норвегії. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію IWPR та МЗС Норвегії.
