Судові справи російських військових на Запоріжжі: катування, вбивства та вимагання грошей

Російський військовослужбовець Аюб Ельдаров минулого року за указом путіна отримав військову нагороду. Пізніше він їздив школами Казбеківського району Дагестану, звідки він родом, та розповідав дітям про так звану «спеціальну військову операцію» в Україні. Водночас Ельдаров – один із тих, хто займався встановленням окупаційного режиму на захоплених територіях Запорізької області. Це супроводжувалося убивствами місцевого населення. Зараз на Запоріжжі триває судовий процес над окупантом. 

Окрім Ельдарова за воєнні злочини, вчинені на території Запорізької області, почали судити ще чотирьох російських військових. Це справи про жорстокі катування і мародерство. Нижче ми розповідаємо про ці судові процеси. 

КАТІВНЯ У ВАСИЛІВЦІ

Місто Василівка Запорізької області було захоплене російськими солдатами на початку весни 2022 року. У ньому росіяни створили власну адміністрацію та військову комендатуру. Заступником військового коменданта міста став Азамат Хасбулатов, військовослужбовець з підрозділу Махачкалінського ОМОНу Управління Росгвардії. Хасбулатов узяв собі помічником Саіда Гусейнова зі свого ж підрозділу. 

На території Василівського району російські військовослужбовці почали вишукували людей, які могли б заважати впровадженню окупаційної влади. Патріотів знаходили, а потім жорстоко катували. 

Наприкінці березня 2022 року Гусейнов за наказом Хасбулатова відправився у село Верхня Криниця, що поруч з Василівкою. Разом з іншими російськими солдатами він викрав старосту села та ще трьох цивільних чоловіків. Їм влаштували катівню в будівлі Василівського районного управління поліції. 

Чоловікам надівали дроти на пальці рук та били електрострумом. Поливали ділянки шкіри агресивними хімічними реактивами і встромляли гострі металеві предмети під нігті. Підключали дроти до ніг, обливали водою та били струмом. Били електрошоком та дубинкою. Припалювали частини тіла нагрітими металевими предметами. 

Окрім того, на початку квітня 2022 року на блокпості у Василівці російські солдати за наказом Хасбулатова затримали одного з посадовців Токмацької міської ради, який намагався виїхати до Запоріжжя. Чоловіка почали утримувати в заручниках.

Обидва російські військовослужбовці, Азамат Хасбулатов та Саід Гусейнов – це уродженці сіл Ботаюрт та Мамедкала у Дагестані. 

Розслідування їхніх злочинів правоохоронці завершили у січні 2023 року. Тоді ж обвинувальний акт скерували до Заводського районного суду Запоріжжя. Росіян обвинуватили у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). 

З судових ухвал відомо, що на 10 березня у справі призначалося підготовче засідання. Під час нього прокурор заявляв клопотання про розгляд справи за спеціальною процедурою, тобто без обвинувачених росіян, які продовжують ховатися на окупованій території. Суд клопотання прокурора задовольнив. 

З 28 квітня, згідно іншої ухвали, мав розпочатися відкритий розгляд справи по суті. 

Ми намагалися потрапити на судові засідання у цій справі задля висвітлення воєнних злочинів окупантів. Однак, наприклад, у червні засідання декілька разів переносилися. Врешті, перед одним із них прокурор повідомив, що буде виступати проти участі ЗМІ. Він пояснив це можливими ризиками для учасників справи. Тож спроби описати злочини російських солдатів та судовий розгляд залишилися без результату. 

Розгляд цієї справи в суді й досі продовжується. Наступне засідання призначили на 1 листопада.  

УВ’ЯЗНЕННЯ ОСВІТЯНКИ

З березня цього року у Запоріжжі розпочався інший судовий процес щодо злочинів російських військовослужбовців. Обвинуваченим у справі став Сергій Семенчатенко – командир тактичної групи 22-ї окремої ордена Жукова бригади з позивним “Сайгон”.

Семенчатенко призначався росіянами військовим комендантом захопленого Мелітополя. Місто, нагадаємо, було окуповане наприкінці лютого 2022 року. 

За даними слідства, у травні 2022 року він віддав наказ слідкувати за переміщеннями керівниці одного з освітніх закладів Мелітополя. Невдовзі російські військові зупинили на вулиці автівку з жінкою та її чоловіком. Їх затримали та конвоювали до так званої військової комендатури. 

Жінку помістили в однокімнатне приміщення на першому поверсі комендатури. Це приміщення в документах силовиків фігурує як “окрема камера № 4”. Там освітнянку утримували близько тижня.

Жительку Мелітополя тримали в задушливій кімнаті без місця для сну. Її обмежували в їжі та воді, а вночі проводилися численні допити. Під час них окупанти намагалися дізнатися інформацію щодо патріотично налаштованих місцевих жителів.

Семенчатенка наразі обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). У Запоріжжі справу почав розглядати Комунарський районний суд. 

З судових ухвал відомо, що на засіданні 24 квітня прокурор заявляв клопотання про здійснення спеціального судового розгляду, тобто без російського військового. Зазначалося, що військовослужбовцю рф надсилали фотокопії повідомлення про підозру українською та російськими мовами. На всіх етапах слідства він викликався повістками, але продовжує ховатися на окупованій території. У підсумку суд задовольнив клопотання прокурора. 

Іншою ухвалою від 12 травня призначався розгляд справи по суті. Цей розгляд мав відбуватися відкрито.

Одне з засідань запланували на 19 червня. Ми на нього приїхали. На засідання також прийшли прокурор та потерпіла жінка, яка мала давати свідчення в той день. Однак суд вирішив зробити розгляд справи закритим, спираючись на ризики для учасників справи. 

Цей судовий процес теж ще триває. Обвинуваченого Сергія Семенчатенка викликають до суду повістками. 

ЗЛОЧИНИ В ЧЕРНІГІВЦІ

Командир батальйону 96-го полку оперативного призначення 46-ї окремої бригади військ Росгвардії Аюб Ельдаров в серпні минулого року отримав військову нагороду. За указом путіна йому дали “Орден Мужності”. 

Пізніше він їздив школами Казбеківського району Дагестану (РФ), звідки він родом, та розповідав дітям про «спеціальну військову операцію» в Україні. Водночас Ельдаров був одним із тих, хто встановлював окупаційний режим на захоплених територіях Запорізької області – з катуваннями та вбивствами.

Навесні 2022 року Аюба Ельдарова призначили військовим комендантом селища Чернігівка в окупованому Бердянському районі. За його наказами росіяни вишукували українських патріотів, викрадали їх та катували. Ельдаров особисто брав участь у знущаннях.

За даними слідства, одного з чоловіків російські солдати схопили на блокпості після перевірки його мобільного телефону. Спочатку його доставили до приміщення блокпосту, де почали допитувати та бити. Чоловікові також приставляли до пальця руки предмет, схожий на ніж, та погрожували відрізати палець.

Опісля його доставили на територію військової комендатури Чернігівки. Росіяни облаштували її в приміщеннях захопленого місцевого ЦНАПу, біля якого знаходились гаражі. В одному з гаражів російські солдати продовжили допит цивільного, якого били палкою по руках і ногах. Пізніше чоловіка відвели у комендатуру до кабінета Ельдарова, який вже самостійно наносив йому численні удари та погрожував убивством. 

На території окупаційної комендатури, за даними силовиків, до цивільних також застосовувались тортури з використанням отруйних хімічних речовин та електроструму.

Ельдаров схвалював убивства українців. СБУ оприлюднювала декілька його перехоплених телефонних розмов. Ми наводимо одну із них (мовою оригіналу): 

А. Ельдаров: – У вас там задержанный есть. Что по нему? 
Підлеглий: – Нету у нас такой задержанный. 
А. Ельдаров: А куда его дели? В тот день он у вас был, когда мы стояли, разговаривали. 
Підлеглий: – Убил я его, нах*й. 
А. Ельдаров: – А?
Підлеглий: – Убил его, бл*дь.
А. Ельдаров: Ну, это правильно. Что по нему, Тапир?
Підлеглий: – У него, короче, фотографии, случайно фотографии нашли, колонны всякие. Мы думали, это он, вот, помнишь? Ну, вначале координаты передавал он. 
А. Ельдаров: Ага.
Підлеглий: Координаты движения колонн, такие вещи в начале передавал, это еще в феврале 27-го. 
А. Ельдаров: Ага, я тебя понял. Ну когда люди приходят, скажите ребятам, что они говорят, что его там нету. Пускай говорят, что работа идет, что он у нас. А то говорят, что его там нету, люди ко мне пришли.
Підлеглий: Ааа… Пускай не бегают, скажи. 

У квітні 2023 року Аюбу Ельдарову заочно повідомили про підозру щодо порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Пізніше, у червні, обвинувальний акт скерували до Вільнянського районного суду Запорізької області. 

Нині ж в реєстрі судових рішень можна знайти лише одну ухвалу у справі, з якої відомо, що суд призначав підготовче засідання на 29 червня. 

ГРОШІ ЗА ЖИТТЯ

У вересні 2023 року в Запоріжжі також почали судити Зелімхана Агмерзоєва. Це командир 3-ї роти полку поліції управління позавідомчої охорони військ Росгвардії по Чеченській республіці. 

Агмерзоєву інкримінують воєнні злочини на Мелітопольщині.

За даними слідства, «кадирівець»  віддавав накази катувати українських військовополонених і цивільних. Під час катувань Агмерзоєв вимагав від їхніх родичів гроші за припинення знущань.

Зокрема, в селі Радісне на Мелітопольщині росіяни облаштували місце для утримання заручників. Цим місцем стала автомобільна оглядова яма глибиною 2 метри та завширшки близько 5 х 1 метрів. Вона розміщувалась в гаражі захопленого росіянами приватного будинку. 

У жовтні 2022 року в яму закинули полоненого військовослужбовця ЗСУ. Після того, як його катували, Агмерзоєв видав йому мобільний телефон і наказав зателефонувати родичам. Військовополонений мав повідомити близьким, що для зменшення знущань родина повинна знайти пів мільйона гривень.   

Після цього Агмерзоєв самостійно надіслав з телефона чоловіка через “Вайбер” номер банківської картки для переказу коштів. Він також залишив його родичам голосові повідомлення, у яких погрожував покалічити та убити українського військового в разі несплати. Відомо, що протягом двох днів “кадирівець” отримав понад 200 тисяч гривень від родини військовослужбовця. 

До автомобільної ями в Радісному росіяни звозили й цивільних. 

Одного з чоловіків утримували в заручниках з 18 по 24 жовтня 2022 року. Його постійно били гумовою палицею. Також підключали до пальців рук дроти та били електрострумом. 

Агмерзоєв забрав у чоловіка банківську картку та змусив зателефонувати рідним. Надалі він вимагав 5 тисяч доларів за звільнення полоненого. Родині ув’язненого військовослужбовець рф надсилав голосові повідомлення через “Телеграм”. Сім’я була змушена зібрати 177 тисяч гривень, які потім були перераховані на банківську картку. 

Ще одного заручника росіянин відпустив з вимогою принести 15 тисяч доларів. 

Зараз військовослужбовця рф обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни ( ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України). Справу заочно розглядатиме Комунарський районний суд Запоріжжя, який призначив підготовче засідання на 27 жовтня. 

КІЛЬКА СЛІВ З ВИСНОВКАМИ

Окрім зазначених російських солдатів у Запоріжжі мали б судити ще одного окупанта – генерал-майора Олексія Домбровського. За повідомленнями правоохоронців, саме він керував силовим захопленням Запорізької АЕС. Штурм станції відбувся на початку березня 2022 року, під час нього були вбиті військовослужбовці Національної гвардії України. Під час захоплення Енергодара також був вбитий місцевий житель. 

Домбровському ще в квітні милого року повідомили про підозру щодо порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 438 КК України). Можливе покарання за цей злочин – довічне ув’язнення. Однак справу до суду поки не передали. 

Тож наразі відомо лише про 4 судові процеси щодо злочинів російських військовослужбовців на Запоріжжі. Водночас, реальним став тривалий розгляд цих справ. Слухання, які від початку мали бути відкритими, тепер намагаються проводити за зачиненими дверима. Це пояснюють ризиками для життя людей. 

Ольга Приходько

Цей матеріал є частиною серії про злочини, пов’язані з війною в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.